АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“1” грудня 2010 року м. Тернопіль
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Демченко О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 28 вересня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 600 грн. в доход держави.
Як визнав суд, ОСОБА_1 19 вересня 2010 року о 9 год. 20 хв. в с.Довжанка Тернопільського району, в порушення вимог п.2.5 ПДР України, керував мотоблоком , марки “Нива – МБ 2” без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, в установленому порядку пройти медичний огляд, для визначення стану алкогольного сп’яніння, відмовився.
В апеляції ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови судді, оскільки справа розглянута за його відсутності і йому не було надіслано копії постанови судді про притягнення його до адміністративної відповідальності для відому. Про постанову судді дізнався лише 5 листопада 2010 року, коли отримав постанову ДВС про відкриття виконавчого провадження. Саму постанову судді просить скасувати, а справу провадженням закрити, оскільки, вважає її необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що для складання протоколу про адміністративне правопорушення не було залучено свідків, хоча в постанові вони вказані, що не відповідає дійсності. Затриманий він був у полі, коли їхав вранці на свій город і пояснення писав під диктовку працівників міліції. Працівником ІДПС ВДАІ йому не пропонувалось пройти медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп’яніння в установленому законом порядку.
____________________________________________________________________ Справа №33-284, 2010 р. Головуючий у І інстанції – Тиха І.М.
Категорія – ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач – Демченко О.В.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляції, заслухавши апелянта ОСОБА_1, який підтримав апеляцію і просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, а саму постанову скасувати з закриттям провадження по справі, вважаю, що апеляція підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Так, як вбачається з матеріалів, адміністративна справа щодо ОСОБА_1, розглянута 28 вересня 2010 року у відсутності правопорушника, копія постанови судом йому не направлялась, а тому строк на апеляційне оскарження постанови апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин.
В порушення вимог ст.ст. 245, 252 КУпАП суддею не було вжито всіх заходів, передбачених законом для всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.
На обґрунтування свого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції зіслався на протокол про адміністративне правопорушення серії ВО1 №012115 від 13.09.2010 року, якому не дав належної оцінки.
Як свідчить протокол про адміністративне правопорушення, підставою для направлення ОСОБА_1 для медичного обстеження, були: різкий запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук.
Однак, згідно ст.266 КУпАП для проведення огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров’я є дві підстави, а саме:
0. у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп’яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів;
у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного працівником міліції.
В своїх поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказував, що спиртне вживав напередодні, їхати в лікарню для проведення медичного освідчення для встановлення стану алкогольного сп’яніння відмовляється.
Крім того, з самого протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, яка саме концентрація алкоголю перебувала в крові ОСОБА_1 на момент керування ним транспортним засобом.
Згідно ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.6 “Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Суддя, розглядаючи справу, не з’ясував чи пропонувалось працівником ДАІ ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, якщо такий огляд проводився то, які його результати і чому вони відсутні в протоколі про адміністративне правопорушення та чи були підстави направляти ОСОБА_1 для проходження огляду в медичний заклад.
Крім того, згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис ОСОБА_2, який згідно даного протоколу був залучений до складання даного протоколу в якості свідка. Крім того, наявність будь-яких свідків в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечує.
З огляду на ці обставини, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважаю, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 28 вересня 2010 року слід скасувати та закрити провадження в справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Тернопільського міськрайонного суду від 28 вересня 2010 року.
Постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 28 вересня 2010 року, щодо ОСОБА_1 скасувати , а провадження в адміністративній справі — закрити .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Демченко О.В.