. Справа № 22ц - 2563 Головуючий у 1-й інстанції – Білосевич Г.С.
Категорія – 23 Доповідач – Демкович Ю.Й.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:
головуючого судді Козака І.О.,
суддів Демковича Ю.Й., Хоми М.В.,
при секретарі Лензі О.Я.,
з участю представника апелянта та представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 червня 2010 року
по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «В-4»
до ОСОБА_1
про визнання недійсним договору про розірвання договору,
ВСТАНОВИЛА:
У скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що суд не дотримався вимог ст.169 ЦПК України, оскільки постановив рішення без його участі; всупереч ст.158 ЦПК України розглянув справу за відсутності особи, яка повинна брати участь у справі; безпідставно та необґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача; застосував норми матеріального права, які не підлягають застосуванню; задовольнив позовні вимоги, що не заявлялись позивачем і, тим самим, порушив вимоги ст. 122 ЦПК України; розглянув позовну заяву, не оформлену належним чином, всупереч вимогам ст. 119 ЦПК України; не розглянув зустрічних позовних вимог в сукупності з первісним позовом, порушивши принцип диспозитивності; безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку щодо задоволення вимоги про витребування в нього свідоцтва про державну реєстрацію товариства та зобов’язання його не чинити перешкод товариству; всупереч ст. 15 ЦПК України розглянув спір, який не підлягає розгляду в даному суді.
Рішенням Кременецького районного суду від 25.06.10 позов задоволено; визнано недійсним договір від 11.03.10 про розірвання договору оренди 68/100 частин нежитлової будівлі №АДРЕСА_1 від 16.11.06; зобов’язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ТОВ «В-4» в користуванні 68/100 нежитлової будівлі №АДРЕСА_1 та земельною ділянкою площею 1,25 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №196249 від 18.05.07; зобов’язано витребувати у ОСОБА_1 свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «В-4», документи бухгалтерського і податкового обліку, обов’язкової звітності ТОВ «В-4» за період з моменту реєстрації ТОВ «В-4» до 16.03.10; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «В-4» 8,50 грн. сплаченого державного мита та 37,00 грн. в повернення сплачених витрат на ІТЗ судового процесу.
У суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав скаргу, пославшись на мотиви, викладені у ній.
Представник позивача скарги не визнав, просив залишити рішення без змін.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скарги слід відхилити.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не вправі був розривати договір оренди нежилого приміщення, оскільки в даному випадку він, як представник товариства, діяв у власних інтересах, оскільки був власником спірного орендованого приміщення.
Із таким висновком колегія суддів погоджується.
Встановлено, що 16.11.06 між сторонами укладено договір оренди 68/100 частин нежитлової будівлі № АДРЕСА_1.
Власником приміщення є ОСОБА_1
На момент укладення договору й до 16.03.10 позивач обіймав посаду директора ТОВ «В-4».
11.03.10 відповідач, будучи одночасно представником товариства та власником орендованого приміщення, уклав договір про розірвання договору оренди 68/100 частин нежитлової будівлі №АДРЕСА_1 від 16.11.06.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно застосовані положення норм матеріального права у вирішенні даної позовної вимоги, оскільки відповідач у порушення вимог ст. 238 ЦК України вчинив правочин у власних інтересах.
Тому, в цій частині рішення слід залишити без змін.
Також, безпідставними є доводи апелянта щодо незаконності задоволення вимог позивача про зобов’язання відповідача не чинити перешкод ТОВ «В-4» в користуванні орендованим майном та земельною ділянкою площею 1,25 га, оскільки у силу ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином.
При цьому, колегією суддів враховувалася й та обставина, що з укладенням договору оренди приміщення до орендаря перейшло право користування земельною ділянкою ( ст. 796 ЦК України).
Оскільки ОСОБА_1 чинить перешкоди товариству в користуванні орендованим майном, тому є вірними висновки суду про необхідність усунення таких перешкод.
Апеляційна інстанція вважає, що вірно вирішені вимоги й про витребування у відповідача правовстановлюючих документів щодо товариства та документів бухгалтерського обліку, оскільки ОСОБА_1 13.03.10 звільнений із посади директора й підстав утримувати вказані документи у нього немає.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача про відсутність повноважень у представника апелянта, оскільки вони не спростовуються жодними нормативно-правовими або ж управлінськими актами.
Судом першої інстанції вірно оцінені зібрані докази, та вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених у скарзі, немає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Ю.Демкович