У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Матківського Р.Й.
суддів Проскурніцького П.І., Соколовського В.М.
секретаря Юрків І.П.
з участю апелянтів ОСОБА_3., та його
представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору та договору іпотеки квартири недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Надвірнянського районного суду від 13 жовтня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
У травні 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись із зазначеним позовом в суд, обгрунтувавши його тим, що перед укладенням договорів працівники відповідача пояснили, що за користування кредитом в доларах США стягується менша процентна ставка ніж за користування національною валютою, тому позичальник в момент укладення договору вважав, що такі положення кредитного договору відповідають його інтересам.
Під час дії договору позичальник встановив, що умови договору є несправедливими.
Зокрема, відповідач надав кредит в доларах США і на час знецінення національної валюти всі ризики по виконанню договору покладені на позичальника, чим порушено його права як споживача, що є істотною зміною обставин.
_______________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-6140/2010 р. Головуюча у 1 інстанції Флоряк Д.В.
Категорія 27 Суддя-доповідач Матківський Р.Й.
Укладення договору в іноземній валюті не відповідає вимогам законодавства.
Банком в договорі не передбачено графіка погашення кредиту, чим порушено право позичальника бачити, контролювати і вносити зміни до графіка погашення кредиту.
Щодо недійсності договору іпотеки від 14. 06. 2007 року то в ньому зазначена неправильна адреса іпотекодавців ОСОБА_8 та ОСОБА_3, а в тексті договору є посилання на пункти яких не існує.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 13 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу в якій зазначають, що рішення суду є незаконним, оскільки судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянти вказують на те, що банком порушене право позичальника контролювати, вносити зміни до графіку погашення кредиту, оскільки графіку не встановлено. Також в п. 7.2 кредитного договору не присвоєно номер рахунку відповідно до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України». Судом не взято до уваги істотну зміну обставин, яким сторони керувалися при укладенні договору, а саме різку зміну валютного курсу.
Суд не врахував, що позивачі крім вимог про визнання недійсними договорів кредиту та іпотеки ставили питання про стягнення на їх користь судових витрат, тому повинен був в резолютивній частині вказати, що позов підлягає до задоволення частково.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_3, та його представника, які вимоги скарги підтримали, перевіривши матеріали справи, колегія суддіввважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зазначив всі істотні умови договору, з якими ОСОБА_5 укладаючи договір був належно ознайомлений, кредитний договір було підписано ним свідомо та частково здійснено його оплату. Крім того, позивачами не надано доказів того, що кредитний договір та договір іпотеки суперечить нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а тому прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що між Надвірнянським відділенням №1 «ПриватБанку» та ОСОБА_5 14 червня 2007 року укладено кредитний договір на суму 41000 доларів США та договір іпотеки квартири, укладений між ОСОБА_5,, ОСОБА_3, які діяли від свого імені та від імені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та Надвірнянським відділенням №1 «ПриватБанку» (а.с. 12-15).
Тому, суд правильно встановив, що кредитний договір укладений відповідно до діючого законодавства і згідно ст. 629 ЦК є обов"язковим до виконання сторонами.
Доводи апелянта, що банк не мав законних прав видавати кредит в доларах США, оскільки відповідно до діючого законодавства засобом платежу на території України може бути тільки національна валюта не заслуговують на увагу. Сторони визначили договором грошовий еквівалент, видача кредиту позивачу відбувалась не як вчинення засобу платежу, а надання кредиту. Відповідно до діючого законодавства операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
Порядок погашення заборгованості за кредитним договором встановлений розділом 7 договору.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
При укладенні кредитного договору в іноземній валюті та беручи на себе певні зобов’язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним та враховувати підвищений валютний ризик за таким кредитом. Ризик підвищення курсу долара США до гривні несе саме позичальник, а тому доводи апелянтів є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що умови для визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, відсутні, а тому права апелянтів при укладенні та виконанні кредитного договору не порушені.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, інші доводи є необґрунтованими, а тому правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 13 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча Р.Й. Матківський
Судді П.І. Проскурніцький В.М. Соколовський
Згідно з оригіналом
Суддя: Р.Й. Матківський