АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:  

                                 головуючого                  Декайла П.В.  

                                           суддів                             Лекан І.Є., Крукевича М.Н.  

                                           за участю прокурора    Семенця О.А.  

                                           засудженого                  ОСОБА_1  

  розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 07 липня 2010 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1   на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 28 квітня 2010 року, -  

  Даним вироком,  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 гр. України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не судимого,  

засуджений за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю.  

Запобіжний захід засудженому змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.  

 Судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 353 гривні 08 коп. судових витрат.  

  Згідно вироку суду, ОСОБА_1 16 лютого 2010 року в першій половині дня, перебуваючи по вул. Живова в м. Тернополі, неподалік центрального автовокзалу знайшов біля смітників, незаконно придбавши з метою збуту, поліетиленовий пакет із подрібненою рослинною масою — маковою соломою, яку, з метою наживи, вирішив продати особам схильним до вживання наркотичних засобів. З цією метою, ОСОБА_1 заховав знайдений пакет із наркотичним засобом серед свого одягу, в який був одітий та незаконно зберігаючи переніс його на залізничний вокзал ст. Тернопіль, та перебуваючи на Привокзальному майдані залізничного вокзалу підійшов до кіоску по продажу тютюнових виробів і умисно, з метою збуту наркотичних засобів, запропонував продавцю кіоску ОСОБА_2 придбати в нього наркотичний засіб за 60 гривень, проте останній відмовився його купити і повідомив працівників міліції, які проходили неподалік. Цього ж дня біля 15 год. 40 хв. на Привокзальному майдані залізничного вокзалу ст. Тернопіль ОСОБА_1 був затриманий працівниками транспортної міліції та в нього було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з подрібненою рослинною речовиною — маковою соломою висушеною, чистою масою 75,60 грама.  

Зі змісту апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 вбачається, що апелянт просить змінити вирок суду, пом’якшити призначене йому покарання, оскільки суд першої інстанції не врахував всіх пом’якшуючих обставин, зокрема, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні мати-інваліда 2 групи та двох малолітніх дітей, тому просить призначити йому покарання не пов’язане з позбавленням волі.  

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, міркування прокурора, який вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.  

Висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи. Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено стверджується як повним визнанням своєї вини самим засудженим так і доказами зібраними під час проведення досудового слідства, з яким останній погодився, відмовившись від їх додаткового дослідження в судовому засіданні.  

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України є вірною і ніким не оспорюється.  

Покарання засудженому ОСОБА_1 суд призначив відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом’якшують  покарання.  

З урахуванням пом’якшуючих обставин, зокрема того, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні мати-інваліда 2 групи та двоє малолітніх дітей, суд першої інстанції призначив йому покарання нижче нижчої межі санкції ч.2 ст. 307 КК України, застосувавши ст. 69 КК України.  

Таке покарання, на думку колегії суддів є необхідним й достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, як це передбачено ст. 65 КК України, а тому призначення більш м’якого покарання, колегія суддів не вбачає.  

Керуючись ст.ст.   365, 366    КПК України, колегія суддів, -  

ухвалила:  

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 28 квітня 2010 року щодо нього — без змін.  

  Головуючий            підпис  

Судді              два підписи  

  З оригіналом згідно:  

Суддя апеляційного суду  

Тернопільської області                                                           Лекан І.Є.