ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 р. | № 26/306-15/350 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства “Інтер Трейд”
на рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2006р. та
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2006р.
у справі №26/306-15/350
за позовом Приватного підприємства “Інтер Трейд”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Терса”
про стягнення 82 977,92 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Гришунов А.В. (дов.№26/05 від 07.10.05), Сивков Ю.С. (дов.№22/05 від 11.07.05).
від відповідача: не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство “Інтер Трейд” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Терса” і просило суд стягнути з останнього збитки у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у сумі 82 977,92 грн.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем зобов’язання за договором №26/01 від 26.01.2004р., відповідно до якого останній зобов’язався передати у власність позивача 910 тонн кукурудзи фуражної врожаю 2004 року на умовах 100% попередньої оплати. Пунктом 9.1. договору сторони передбачили, що за порушення умов даного договору, винна сторона відшкодовує заподіянні цим збитки, в тому числі неотриманий прибуток. Відповідач порушив умови вказаного договору щодо передачі 350,606 тонн кукурудзи фуражної, внаслідок чого позивачу завдано збитків у вигляді не отриманого прибутку (втрачено вигоди) у розмірі 82 977,92 грн.
Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач посилався на те, що 21.03.2005р. між сторонами укладено угоду №1 про погашення грошової заборгованості за договором поставки товару №26/01. За згодою сторін договір №26/1 від 26.01.2004р. припинив свою дію з 31.12.2004р. У зв’язку з чим у відповідача виникло нове зобов’язання перед позивачем, передбачене угодою №1 від 21.03.2004р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.01.2006р. (суддя Колодій Н.А.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2006р. (головуючий, суддя Коробка Н.Д., судді Мірошниченко М.В., Шевченко Т.М.), у задоволенні позову відмовлено.
Вказані рішення та постанова мотивованій тим, що сторони в порядку ст.604 ЦК України, підписавши угоду №1 від 21.03.2005р., замінили первісні зобов’язання за договором №26/01 від 26.01.2004р. щодо поставки кукурудзи фуражної, новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація) щодо сплати грошової заборгованості –основного боргу та штрафу.
Таким чином, суди двох інстанцій дійшли висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача понесених збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у сумі 82 977,92 грн. за невиконання зобов’язання в натурі, оскільки таке зобов’язання припинило свою дію.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скаржник посилається на незастосування судами двох інстанцій пунктів 2, 4 статті 604 ЦК України,ст.ст.22, 216, 217,220, 225, 226 ГК України, які підлягали застосуванню при вирішення даного спору, та на порушення ст.ст.42, 43, 22, 28 ГПК України.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.
При вирішення даного спору по суті заявлених вимог судами двох інстанцій встановлено, що між сторонами у справі укладено договір поставки №26/01 від 26.01.2004р., за умовами якого, відповідач зобов’язався поставити позивачу кукурудзу фуражну врожаю 2004 р. у кількості 910 тонн за ціною 166,0 грн. за тонну на умовах 100% попередньої оплати.
Як встановлено рішенням господарського суду Запорізької області в іншій справі №9/214 позивач –ПП “Інтер Трейд” на виконання умов вказаного договору щодо оплати товару перерахував відповідачу ТОВ “Терса” 111 500,0 грн. Обов’язок щодо передачі кукурудзи відповідач виконав частково у кількості 559 394 тон на суму 92 859,40 грн.
Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов’язку, визначеного цим договором щодо поставки кукурудзи, у зв’язку з чим позивач просить захистити його порушене права шляхом стягнення з відповідача збитків у вигляді не одержаного прибутку (втраченої вигоди).
Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п.1 ст.218 ГК України, підставою господарської правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч.1 ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Суди двох інстанцій, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, дійшли правильно висновку про відмову у задоволенні позову за відсутністю порушення відповідачем зобов’язань за договором №26/01 від 26.01.2004р., оскільки це зобов’язання припинилося 31.12.2004р.
Відповідно до п.2 ст.604 ЦК України зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація).
Для припинення зобов’язання, передбаченим цією нормою способом, як вбачається із її змісту, сторони повинні оговорити умову припинення існуючого зобов’язання і заміну його новим зобов’язанням. При цьому, може мати місце зміна предмета існуючого зобов’язання або зміна способу його виконання. Тобто, для угоди про припинення зобов’язання внаслідок його заміни іншим (новація) характерно те, що в угоді зазначається про припинення зобов’язання, яке було встановлено раніше, а також про заміну його новим. Наприклад зобов’язання щодо поставки певної продукції на зобов’язання щодо сплати коштів, які складаються з вартості цієї продукції.
Судами встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено угоду №1 від 21.03.2005р., відповідно до якої сторони дійшли згоди про припинення з 31.12.2004р. дії укладеного раніше договору поставки товару №26/01 від 26.01.2004р., за яким відповідач повинен був поставити позивачу кукурудзу фуражну у кількості 910 тон.
Зокрема, із змісту угоди №1 від 21.03.2005р. вбачається, що у зв’язку з невиконанням боржником (відповідачем) у повному обсязі зобов’язань за договором поставки, сторони підтвердили грошову заборгованість боржника перед кредитором (позивачем) в загальній сумі 18 640,0 грн. та доповнили договір зобов’язанням боржника сплатити кредитору, окрім вказаної суми боргу, неустойку у вигляді штрафу в загальній сумі 2000,0 грн. за прострочку виконання зобов’язання по поставці кукурудзи фуражної.
Загальна сума заборгованості 20640,0 грн. (у тому числі штраф) згідно цієї угоди повинна бути сплачена кредитору в строк до 23.05.2005р. включно.
З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів двох інстанцій про те, що угодою №1 про погашення грошової заборгованості за договором поставки №26/01 від 26.01.2004р. сторони домовились про припинення первісного зобов’язання щодо поставки кукурудзи фуражної і замінили його новим зобов’язанням щодо сплати грошової заборгованості –основного боргу та штрафу. Тобто між сторонами відбулася новація.
При цьому, у зв’язку з неналежним невиконанням відповідачем зобов’язання за вказаною угодою №1 щодо сплати у повному обсязі позивачу у строк до 23.05.2005р. загальної суми заборгованості 20 640,0 грн. (у тому числі штрафу), господарським судом Запорізької області в іншій господарській справі №9/214 за позовом ПП “Інтер-Трейд” до ТОВ “Терса” ухвалено рішення про стягнення з відповідача 5224,60 грн. основного боргу та 2000,0 грн. штрафу (а.с.44-45).
Отже, з урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами двох інстанцій на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування оскаржуваних рішення та постанови немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Інтер Трейд” залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2006р. у справі №26/306-15/350 –без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій