Справа №2а-1576/10/02
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 р. Київський районний суд м. Харкова
Суддя Київського районного суду м. Харкова Божко В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов*язання здійснити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив, зобов’язати управління Пенсійного фонду в Київському районі м.Харкова нарахувати на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по день винесення постанови суду
Позовні вимоги позивач обґрунтовувала наступним.
Позивач є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2007 року - 2010 року не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою суду від 28 вересня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1, а саме в частині позовних вимог за період з 09.07.2007 р. і до 23.03.2010 р, залишений без розгляду .
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова заперечення проти позову чи заяву про визнання позову до суду не надав.
Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлені межі строку звернення за захистом свобод та інтересів, які складають шість місяців.
Тому підлягають захисту права позивачки як «дитини війни» за період з 24 березня 2010 року по 23 листопада 2010 року.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією посвідчення позивача з проставленим в ньому штампом «Дитини війни».
Враховуючи зазначений статус позивача, його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни» і на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій безпосередньо призначає (здійснює) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже, є відповідачем у справах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій за позовами ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань.
Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача виплачувати в 2010 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком суд вважає обґрунтованими.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія статті 6 Закону № 2195-ІV не була зупинена і, відповідно, у 2010 році продовжує діяти норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» передбачено, що в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено у розмірах, які діяли у грудні 2009 року.
Рішення Кабінетом Міністрів України в 2010 році щодо обмежень виплати соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також рішення Конституційним Судом України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень не приймалося.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, за місцем проживання позивача.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали свої повноваження без поважних причин.
Згідно вимог ст. 6 Закону № 2195-ІV відповідач повинен нарахувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік», ст. ст. 1, 3, ч.2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, 122, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про зобов’язання вчинити певні дії щодо виплат доплати до пенсії у розмірі 30 % за період з 24 березня 2010 року по 23 листопада 2010 року - задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 24 березня 2010 року по 23 листопада 2010 року та виплатити різницю між виплаченими та невиплаченими сумами доплат до пенсії за вказаний період.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ –