П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2-а-1383/2010р.
29 грудня 2010 року м. Кременець
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Г.С., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Кременці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій відповідача неправомірними та про стягнення із відповідача на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 2006 по 2010 рік на день винесення постанови в розмірі 30%; мінімальної пенсії за віком, оскільки позивач набув статус дитини війни і згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком, а відповідач всупереч рішень Конституційного суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року підвищення та перерахування пенсії йому не проводить. В подані заяві позивач також зазначив, що його законні права було обмежено шляхом прийняття неконституційних нормативно – правових актів.
Представник відповідача у встановлені йому строки надіслав заперечення в якому просить справу слухати у його відсутності і відмовити позивачу в задоволенні позову за його безпідставністю, а також у зв’язку з пропуском строку позовної давності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з пенсійного посвідчення НОМЕР_1, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІV від 18 листопада 2004 року відноситься до соціальної категорії – «Дитина війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-ІV від 20.12.2005 року дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена, тому відповідач не нараховував і не сплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії.
Питання щодо конституційності зазначеного Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-IV від 20.12.2005 року Конституційним Судом України не вирішувалося.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду має преюдиціарне значення для суді загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, пункт 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» припинив свою чинність з 09 липня 2007 року.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позивач, будучи дитиною війни, має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком, з 09 липня 2007 року, тобто з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.
Відповідно до п.41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, а саме: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто право на отримання підвищення до пенсії дітям війни було обмежено.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року вказані зміни в статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність.
В Законі України «Про Державний бюджет на 2009 рік» та Законі України «Про державний бюджет на 2010 рік» редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не викладено в новій редакції, а встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
При нарахуванні соціальної допомоги дітям війни, починаючи із 22 травня 2008 року і по даний час відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою зменшено розміри соціальної допомоги дітям війни в порівнянні із Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
З січня 2008 року позивач отримував підвищення до пенсії в таких розмірах: з 01 січня 2008 року – 47 гривень, з 01 квітня 2008 року 48,1 гривень, з 01 липня 2008 року – 48,2 гривень, з 01 жовтня 2008 року – 49,8 гривень, щомісячно, що складає 10% мінімальної пенсії за віком, яка мала відповідний розмір в кожний період, про що відповідачем видано довідку від 18.11.2010 року.
Однак, суд, вважає, що, оскільки в 2008 - 2010 роках Верховна Рада України не уповноважувала Кабінет Міністрів України зменшувати розміри соціальної допомоги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» тому, ця постанова не може прийматися судом до уваги при визначені права позивача на отримання розміру соціальної допомоги, як дитина війни.
Таким чином, позивач не отримав належний розмір соціальної допомоги до пенсії, а саме 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Що стосується період з 01 січня по 22 травня 2008 року, то в цій частині позовні вимоги є безпідставними і до задоволення не підлягають, оскільки дія рішень Конституційного Суду України не має зворотної сили.
Отже, суд приходить до переконання, що у даному випадку має місце порушення прав позивача, що підлягають захисту шляхом часткового задоволення позовних вимог, а саме: зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року з врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 107 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Таким чином, для покладення на органи Пенсійного фонду обов’язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, необхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом підвищень до пенсії.
Враховуючи, що управлінням Пенсійного фонду України в Кременецькому районі не виплачено у встановленому Законом порядку підвищення до пенсії, суд приходить до висновку, що слід визнати дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд також вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки 09.07.2007 року Конституційним Судом України прийнято рішення, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення виплати щомісячного підвищення до пенсії дітям війни, однак у наступному 2008 році держава надалі продовжувала порушувати права даної соціальної категорії населення, в результаті чого 22.05.2008 року Конституційний Суд України прийняв рішення, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким зменшено розмір встановленого щомісячного підвищення до пенсії дітям війни, тому позивач має право звертатися до суду за захистом вищевказаних порушених прав та законних інтересів у 2007 – 2010 роках.
Керуючись ст.19, ч.2 ст.152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, статтями 6, 11, 71, 99, 100, 158, 160 - 163, 167, 183 - 2 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , яка виплачується відповідно до абз. 1 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообовґязкове державне пенсійне страхування" з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кременецький районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Головуючий: