НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

    ВИРОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  12 листопада  2010 року              справа № 1-277/10     м. Нововолинськ                        

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:  

  головуючого     судді        Галушки О.Г.  

за участю секретаря           Дячук С.Л.  

прокурора                                               Свириденко З.В.,  

захисника               ОСОБА_1,                          

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_2   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого згідно ст.89 КК України,  

  у вчиненні злочинів, передбачених   ст. 128, ч.1 ст. 162  КК України,  

              встановив:  

    15 листопада 2009 року приблизно о 10 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_2 незаконно проник в квартиру АДРЕСА_2, належного потерпілій ОСОБА_3, чим порушив недоторканість її житла, де вчинив дрібне викрадення майна – продуктів харчування, оскільки його вартість на момент вчинення не перевищує 0,2 неоподатковуваного  мінімуму доходів громадян.  

  11 червня 2010 року в обідню пору ОСОБА_2, перебуваючи  навпроти будинку по вул. Пушкіна, 2/3, що у селищі Жовтневе міста Нововолинська, під час конфлікту штовхнув потерпілу ОСОБА_4 в дренажний рів, від чого вона впала, і ударившись об тверду поверхню землі отримала закритий перелом правої п’ятки, що відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Внаслідок цих дій, ОСОБА_2 заподіяв потерпілій необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.  

  Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним у незаконному проникненні до житла потерпілої ОСОБА_3, порушивши його недоторканість, а також у заподіянні потерпілій ОСОБА_4 з необережності середньої тяжкості тілесних ушкоджень.  

  Даючи показання під час судового слідства ОСОБА_2 пояснив, що дійсно 15 листопада 2009 року близько 10 год. 30 хв. він, проходячи біля будинку АДРЕСА_2 побачив відкриту кватирку у вікні і вирішив туди проникнути з тим, щоб будь-що вкрасти. Просунувши половину тулуба у відкриту кватирку, він нагнувшись дістав із полиць два курячі окорочка, дві літрові банки салатів домашньої консервації та близько 3 кг цукру, який  був у поліетиленовому пакеті. Всі ці викрадені продукти харчування заніс до себе додому, частину яких спожив. Окрім цього, 11 червня 2010 року в обідній час пішов до будинку потерпілої ОСОБА_4, де  під час конфлікту з нею через неповернуті гроші, знаходячись на впроти будинку, штовхнув її руками в спину від чого вона впала поруч у рів. Хотів потерпілій  допомогти піднятися, так як вона скаржилася на біль в нозі, але вона відмовилася від його допомоги. Після цього він пішов звідти додому.  

  Винність ОСОБА_2 у незаконному проникненні до житла потерпілої ОСОБА_3,що порушило його недоторканість, а також у необережному заподіянні потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесного ушкодження доведена рядом доказів перевірених і досліджених в судовому засіданні.  

  Так, потерпіла ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні, що прийшовши 15 листопада 2009 року о 13 год. 30 хв. додому виявила, що з приміщення комори з полиць зникли продукти  харчування. а саме два курячі окорочка, дві літрових банки домашньої консервації салатів та близько трьох кілограмів цукру. Два курячі окорочки оцінила в 15 гривень, три кілограми цукру в 24 гривні, а дві банки домашньої консервації оцінити не змогла, вважає їх не можливо оцінити. Завдана шкода була повністю їй відшкодована.  

  Аналогічні показання дала потерпіла ОСОБА_3 і під час  досудового слідства (а.с.14).  

  Допитані як свідки по даному епізоду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ствердили, що підсудний ОСОБА_2 приніс додому близько трьох кілограмів цукру, дві літрові банки  домашньої консервації та два курячих  окорочки.  

  Свідок ОСОБА_6 також вказала на те,що дізнавшись від сина ОСОБА_2 де він викрав ці продукти харчування відразу ж пішла до потерпілої ОСОБА_3 і повернула їй цукор, а також відшкодувала всі збитки, які були завдані викраденням належного їй майна.  

  Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин  події від 21.01.2010 року ОСОБА_2 під час цієї слідчої дії вказав яким чином та у який спосіб він проник у будинок потерпілої ОСОБА_3 звідки викрав продукти харчування (том 1 а.с.19-20 ).  

  За висновком судової товарознавчої експертизи № 50 від 04.06.2010 року вартість літрової скляної банки складала 3 грн., бляшаної кришки для закрутки консервації – 0,50 грн.( том 1 а.с. 65-66).  

  По епізоду заподіяння  потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесного ушкодження з необережності, остання пояснила, що 11 червня 2010 року під час конфлікту з ОСОБА_2, який відбувався біля її будинку, підсудний її штовхнув в спину від чого вона впала у меліоративний рів, і вдарившись об землю ногою, отримала перелом правої п’ятки. На теперішній час завдана їй шкода повністю відшкодована підсудним, а тому ніяких претензій до нього немає.  

  Допитані як свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підтвердили, що ОСОБА_2 штовхнув потерпілу ОСОБА_4 від чого вона впала в рів і зламала ногу.  

  За висновком судової медичної експертизи № 426 та № 502 виявлене у  

потерпілої ОСОБА_4 тілесне ушкодження – закритий перелом правої п’ятки відноситься за ступенем тяжкості до середньої тяжкості. Це тілесне ушкодження могло утворитися при падінні на праву ногу і ударі об тупий предмет п’яткою (том 2 а.с. 17, 21).  

  Дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні доведена винність ОСОБА_2 у незаконному проникненні до житла потерпілої ОСОБА_3, чим порушив його недоторканність і такі дії підсудного, суд кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України.  

  Дії ОСОБА_2, які полягають у необережному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за ст.128 КК України.  

  Органом досудового слідства дії ОСОБА_2 по епізоду проникнення в житло потерпілої ОСОБА_3 кваліфіковані як крадіжка, що поєднана з проникненням в житлове приміщення за ч.3 ст.185 КК України.  

  Проте дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки вартість викрадених продуктів харчування належних потерпілій ОСОБА_3 на момент вчинення злочину підсудним, не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що підтверджується слідуючими доказами.  

  Як вбачається з довідки виданої директором Нововолинського госпрозрахункового ринку від 27.11.2009 року (том 1 а.с. 11) станом на 15 листопада 2009 року вартість одного кілограму цукру складала – 7 грн., одного кілограму окорочків – 16 грн., одної літрової банки закрутки салату з овочів -15 грн., де вартість скляної літрової банки – 2 грн. 70 коп., одної металевої кришки для закрутки консервації – 0,30 грн., одного літру салату з овочів – 12 грн.  

  З показань потерпілої ОСОБА_3 даних нею як в ході судового розгляду, так і на досудовому слідстві слідує, що вона не взмозі оцінити вартість викрадених двох літрових банок з домашньою консервацією салатів з овочів.  

  Довідка Нововолинського госпрозрахункового ринку (том 1 а.с.11) не містить даних про вартість домашньої консервації, так як з її змісту є незрозумілим чи вартість однієї літрової банки закрутки салату з овочів – 15 грн. є продукцією промислового чи домашнього виробництва.  

  Таким чином неможливо достовірно визнати вартість викраденого майна, яка встановлюється за роздрібними чи закупівельними цінами, також не визначено вартість викрадених двох літрових банок домашньої консервації і самою потерпілою ОСОБА_3  

  Відповідно до Закону України від 4 червня 2009 року № 1449-У1 «Про внесення змін до Кодексу України про  адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна »,-  якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, то таке викрадення вважається дрібним.  

  Починаючи з 25.06.2009 р. по 31.12.2009 р. включно, викрадення чужого майна є кримінально-караним, якщо розмір викраденого перевищував 60,5 грн.  

  В судовому засіданні обвинуваченням не доведено, що розмір викраденого у потерпілої ОСОБА_3 майна станом на 15.11.2009 року перевищував 60,5 грн., а тому суд  по цьому епізоду перекваліфіковує дії підсудного ОСОБА_2 з ч.3 ст.185 КК України на ст.162 КК України, враховуючи те, що незаконне проникнення до житла особи, само по собі є злочином, відповідальність за який передбачена ст.162 КК України.      

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які законом віднесені до невеликої тяжкості, а також особу підсудного, який характеризується посередньо, і вважає необхідним для виправлення покаранням ОСОБА_2 у виді обмеження волі.  

  До пом’якшуючих  покарання підсудному обставин, суд відносить щире каяття у скоєному та добровільне відшкодування  потерпілим завданих збитків .  

  Обставин, які б обтяжували покарання підсудному, суд у справі не вбачає.  

  Беручи до уваги дані пом’якшуючі обставини покарання  підсудному, а також враховуючи думку потерпілих, які просять не обирати ОСОБА_2 покарання котре було б пов’язане з ізоляцією від суспільства, суд вважає за доцільне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст. ст. 75, 76 КК України.  

  Судові витрати по справі, які складають 112, 68 грн., суд стягує з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області шляхом зарахування цієї суми на р/р 31256272210012 в УДК у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908 (том 1 а.с. 67).  

  Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-  

            засудив:  

  ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 128 , ч.1 ст.162 КК України, призначивши покарання:  

  за ст. 128 КК України у виді обмеження волі на строк один рік;  

  за ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.  

  На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбування покарання у виді обмеження волі на строк два роки.    

  На підставі ст.ст. 75, 76 КК України   з   вільнити  засудженого ОСОБА_2від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців, якщо він  протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені  на нього такі обов’язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.  

  Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку.  

Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили  залишити без змін.  

Стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 112 (сто дванадцять) грн. 68 коп. судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи шляхом зарахування цих коштів на р/р 31256272210012 в УДК у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574508 (том 1 а.с.67).  

На вирок може бути  подано апеляції до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.  

  Головуючий     підпис  

  Згідно з оригіналом    

  Суддя                       О.Г.Галушка