Справа № 2а – 3469 / 10 / 11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – судді Попрас В.О.,
при секретарі - Бутиріної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Харківській області, інспектора ДПС БДПС з обслуговування м. Харкова Гагіна Тараса Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати постанову серія АХ1 № 025266 від 23.11.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача штрафу в сумі 260 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно цієї постанови позивач 23.11.2010 р. о 18 год. 42 хв. керуючи автомобілем ВАЗ 21051 державний № НОМЕР_1 по вул. Шевченко,222 в м. Харкові, рухався зі швидкістю 76 км/год., не виконавши вимогу дорожнього знаку 3.29 «обмеження максимальної швидкості 40 км/год.», перевищив дозволену швидкість руху на 36 км/год., та порушив п.8.4 Правил дорожнього руху України. Позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляд штрафу в розмірі 260 грн. ОСОБА_1 вважає, що винесена відповідачем постанова не відповідає вимогам закону, оскільки він рухався позаду іншого автомобіля, тому підтвердити, що швидкість заміряна приладом Беркут № 0601011 належить саме його автомобілю неможливо, крім того, прилад «Беркут» № 0601011, не відноситься до технічного засобу, який працює в автоматичному режимі, тому така фіксація не відповідає вимогам закону, не надано фото-кіно-або відео зйомки, що підтверджували доказ його адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про дату та місце розгляду справи був повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно постанови інспектора ДПС БДПС з обслуговування м. Харкова Гагіна Т.М., 23.11.2010 р. ОСОБА_1 о 18 год. 42 хв. керуючи автомобілем ВАЗ 21051 державний № НОМЕР_1 по вул. Шевченко,222 в м. Харкові, рухався зі швидкістю 76 км/год., не виконавши вимогу дорожнього знаку 3.22 «обмеження максимальної швидкості 40 км/год.», перевищив дозволену швидкість руху на 36 км/год., та порушив п.8.4 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут» № 0601011. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 260 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, необхідно з’ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, а саме, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозйомки.
Відповідно до ч.2 ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає в разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали перевищення ОСОБА_1 швидкості руху, постанова не містить опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Згідно ст.ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» на вимірювання у сфері, в якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. Кожен засіб вимірювання швидкості має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірюваної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювання.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, правомірність свого рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також заперечень проти позову і доказів, які б спростовували твердження позивача та підтверджували факт скоєння ним адміністративного правопорушення та правомірність свого рішення, як того вимагає ч.2 ст. 71 КАС України, суду не надали.
При таких обставинах суд дійшов до висновку, що постанова серія АХ1 № 025266 по справі про адміністративне правопорушення від 23.11.2010 р. про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення, винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серія АХ1 № 025266 по справі про адміністративне правопорушення від 23 листопада 2010 року, винесену інспектором ДПС БДПС з обслуговування м. Харкова Гагіна Т.М. про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 260 /двісті шістдесят/ грн.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДЯ