КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №592/4475/23 Головуючий у 1 інстанції: Майбоженко А.М.

Провадження №22-ц/824/13086/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

при секретарі Ганжалі С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів у вихованні дитини,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Оболонського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів у вихованні дитини.

У травні 2024 року позивачка ОСОБА_2 , через свого представника звернулась до суду з заявою про забезпечення позову.

Просила зобов`язати відповідача ОСОБА_1 забезпечувати відвідування сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з психологами Оболонського районного центру соціальних служб, а саме: чотири зустрічі кожного четверга з 15:00 до 16:00 годин.

В обґрунтування заяви зазначила, що на даний час виникла ситуація, коли відповідач незаконно забрав сина у матері, не виконує рішення суду про визначення місця проживання сина з нею, забороняє та перешкоджає побаченням з дитиною, не надає спілкуватися по телефону, а тому єдиним вирішенням конфлікту є звернення до суду з позовом про усунення перешкод у вихованні дитини та зобов`язання відповідача вчиняти певні дії.

Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією, за участю Служби у справах дітей та сім`ї, проведено два засіданні комісії з питань захисту прав дитини, які запропонували відповідачу провести п`ять зустрічей сина ОСОБА_3 з психологом Оболонського районного центру соціальних служб. Психологом було запропоновано різні часи та дні для зустрічей, але жодна з них не підійшли.

Вважає, що відсутність стабільних контактів з матері із сином створюють загрозу втрати безпосереднього емоційного контакту між ними, що в подальшому може ускладнити виконання рішення суду про усунення перешкод у вихованні дитини.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2024 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 забезпечити присутність сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в приміщенні Оболонського районного в місті Києві центру соціальних служб за адресою: місто Київ, вулиця Йорданська, будинок 7г, кожного четверга з 15 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. для зустрічей з матір`ю ОСОБА_2 у присутності психолога центру.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів у вихованні дитини з метою сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітнього сина з матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від матері, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи, неможливості спілкуватися з нею.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2024 року та постановити нову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням встановленого ЦПК України процесуальним строком.

Вважає, що суд першої інстанції при розгляді заяви про забезпечення позову проігнорував факт зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

На думку апелянта заява про забезпечення позову не містить достатніх обґрунтувань для задоволення, а постановлені судом заходи забезпечення позову не відповідають заявленим вимогам.

Син сторін досяг того віку, в якому може самостійно висловити свою думку стосовно обставин справи, проте ні суд першої інстанції, ні позивач не враховують його інтересів, при цьому постійно посилаючись на першочерговість інтересів дитини при вирішенні питань в судовому порядку.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, позивач не скористався своїм правом для подачі відзиву.

В судовому засіданні адвокат Брайко Ю.В. представник позивача ОСОБА_2 , заперечувала проти апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Адвокат Рижов С.Є. представник ОСОБА_1 направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці з 15.08.2024 по 06.09.2024. Доказів перебування у відпустці суду не надав.

Вислухавши думку представника ОСОБА_2 адвоката Брайко Ю.В., яка заперечувала проти задоволення клопотання про відкладення у зв`язку з відсутністю доказів поважності причин неявки сторони та його представника, колегія суддів протокольною ухвалою залишила клопотання про відкладення судового засідання без задоволення.

Оскільки адвокат Рижов С.Є. як представник ОСОБА_1 отримав повістку суду, то відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК вважається і врученням повістки і цій особі.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що спір між сторонами триває з осені 2015 року та між ними склались стосунки, які позбавляють матір дитини ОСОБА_2 можливості спілкуватись з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалених судових рішень в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга на не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Судове рішення про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною спрямовано на усунення позивачці перешкод у спілкуванні та на визначення способів участі позивачки у вихованні і спілкуванні з донькою.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те що син досяг того віку, в якому може самостійно висловити свою думку стосовно обставин справи і звертає увагу на те що думка дитини враховується судом під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини. Береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я батьків, зловживання ними алкогольними напоями або наркотичними засобами, але під час вирішення спору по суті.

Колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову, що полягають у визначенні часу побачення дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи проживає окремо від дитини, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з одним із її батьків на час вирішення по суті спору.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення суду. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20), від 29 вересня 2021 року в справі №490/1087/21 (провадження №61-12931св21).

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням права батьків на особисте спілкування з дитиною, відсутність випадків, що обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з малолітньою донькою і саме під час вирішення даного спору підлягають доведенню твердження позивача про здійснення відповідачем перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною, що не може бути вирішено під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_1 забезпечити присутність сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в приміщенні Оболонського районного в місті Києві центру соціальних служб за адресою: місто Київ, вулиця Йорданська, будинок 7г, кожного четверга з 15 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. для зустрічей з матір`ю ОСОБА_2 у присутності психолога центру.

Зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як матері так і дитини та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про усунення перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні,спілкуванні з сином.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2024 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко