ОКРЕМА УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
26 липня 2006 року м. Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Гриценко СІ. суддів Шпоньки В.П., Каліновського В.І. за участю прокурора Шелудько З.Л. захисника ОСОБА_1 засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 6 травня 2006 року
ВСТАНОВИВ
Ухвалою апеляційного суду від 26 липня 2006 року, за результатами розгляду справи за апеляціями засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 6 травня 2006 року, з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 373 КПК України, вирок змінено з таких підстав.
На порушення вимог статті 333 КПК України та роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року (з наступними змінами) „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" -
у вступній частині вироку:
не зазначено дані про судимість ОСОБА_2 4 серпня 2000 року Запорізьким обласним судом за сукупністю злочинів, передбачених частиною 2 статті 140, частиною 3 статті 193, частиною 2 статті 81 КК України (1960 року), на підставі статті 42 КК України (1960 року), на 3 роки позбавлення волі;
не зазначено повні дані про злочини у вчинені яких ОСОБА_2 визнано винним за вироком апеляційного суду Запорізької області від 26 листопада 2001 року згідно якому ОСОБА_2 цим вироком було засуджено за сукупністю злочинів, передбачених статтею 94 КК України (1960 року), частиною 2 статті 17 і пунктами „ж", „з" статті 93 КК України (1960 року), на підставі частини 1 статті 42 КК України (1960 року), на 8 років 6 місяців позбавлення волі і за сукупністю злочинів у вчинені яких його визнано винним вироком Запорізького обласного суду від 4 серпня 2000 року і вироком апеляційного суду Запорізької області від 26 листопада 2001 року, на підставі частини 3 статті 42 КК України (1960 року), остаточно на 8 років 6 місяців позбавлення волі;
№ 1-456/2006 р. головуючій у І інст. - суддя Богомолова Л.В.
№11-1322/2006 р. доповідач в апеляційній інстанції - суддя Шпонька В.П.
не зазначено повні дані про місцевий суд і дату прийняття судового рішення про умовне-дострокове звільнення ОСОБА_2 від подальшого відбування покарання за вироком апеляційного суду Запорізької області від 26 листопада 2001 року. За даними довідки, яка знаходиться на а.с. 103, ОСОБА_2 було умовно достроково звільнено на підставі постанови Снігурівського місцевого суду Миколаївської області від 16 грудня 2005 року. Це покарання не відбуто.
Невиконання вимог частини 2 статті 140 КПК України, статті 286 КПК України щодо повного встановлення даних про особу підсудного, зокрема того, що ОСОБА_2, який по суті має непогашені судимості за злочині перелічені у примітці до статті 185 КК України, потягло непред'явлення йому обвинувачення у вчинені грабежу повторно (органами досудового слідства або зміни обвинувачення в суді прокурором в порядку, передбаченому статтею 277 КПК України). Ці помилки органу досудового слідства, прокурора, який здійснював нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурора, який здійснював перевірку справи з обвинувальним висновком, прокурора, який підтримував державне обвинувачення в суді, суду, яким розглянуто справу, - не могли бути виправленими судом апеляційної інстанції.
Керуючись статями 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ
звернути увагу головуючого при розгляді справи судом першої інстанції (судді Богомолової Л.В.), на недоліки вироку, виявлені судом апеляційної інстанції при розгляді справи.