Справа № 2-1647/10/02
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 р. Київський районний суд м.Харкова
в складі: головуючого – судді Божко В.В.
за участю секретаря Грецьких М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Приватне акціонерне товариство ?Українська страхова компанія „ Княжа Вієнна Іншуранс Груп” про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що у серпні 2008 р. відповідач, керуючи своїм автомобілем „Део-Ланос”, скоїв ДТП, а саме: рухаючись по вул. Ак. Павлова у м. Харкові не обрав безпечну швидкість, інтервал руху та допустив зіткнення з автомобілем „Мерседес-бенс” під керуванням ОСОБА_1 ., який належить на праві власності ОСОБА_4, який у свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем „Форд-Сієра” під керуванням ОСОБА_5 . В результаті ДТП автомобіль „ Мерседес-бенс” отримав механічні ушкодження, матеріальна шкода складає 25312 грн. 09 коп .( 42056,33 грн. – завдана матеріальна шкода; + 510,60 грн. сума за проведення експертизи; + 5,1 грн. послуги банку; – 17260,02 - отримана ним сума страхового відшкодування). Також йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 5 000 грн. та витрати пов’язані з оплатою юридичної допомоги у сумі 600 грн. Оскільки відповідач відмовляється відшкодувати спричинену шкоду, він вимушений звертатися до суду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги позивач підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання з’явились, з позовними вимогами не згодні. В обгрунтування совїх доводів посилаються на те, що позивач не надав суду доказів, що ним понесені реальні збитки на поновлення ушкодженого автомобіля „ Мерседес-бенс” в сумі 42056 грн. 33 коп., визначеної ремонтним кошторисом. Так, з висновку спеціаліста № 8250 від 06.10.2009р. вбачається, що сума матеріальних збитків спричинених автомобілю” Мерседес-Бенс” , в результаті ДТП, складає 21324 грн. 03 коп. Виходячи з того, що позивач від страхової компанії «Княжа Вієнна Інштрус Груп», в якій застрахований автомобіль відповідача, отримав в рахунок відшкодування страхового випадку 17260 грн., а ліміт відповідальності за завдану шкоду, згідно до полюсу цивільно-правової відповідальності складає 25000 грн., відповідач не може нести матеріальну відповідальність перед позивачем.
Крім того, вважає, що у позивача не виникло права на звернення до суду з позовом, оскільки він не є власником транспортного засобу «Мерседес бенс», яким він керував 25.08.2009 р.
Спричинення позивачу моральної шкоди також не доведено.
Представник 3-ї особи - ПАТ „ Українська страхова компанія „ Княжа Вієнна Іншуранс Груп” до судового засідання не з”явився про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, його представника, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
25 серпня 2008 р. близько 23 год. 55 хв. відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем „Део - Ланос” реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Ак. Павлова в м.Харкові, не обравши безпечну швидкість та інтервал руху допустив зіткнення з автомобілем „Мерседес-Бенс” реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ., який належить на праві власності ОСОБА_4.
Постановою Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 КпАП України. (а.с. 11).
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набуло чинності, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Цивільна правова відповідальність Відповідача відповідно полісу про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС / 1755801 від 26.12.08 застрахована в ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа», строк дії до 25.11.2009 року, ліміт відповідальності за шкоду складає 25 000 грн.(а.с. 97).
19.10.2009 року позивач звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування, яка зареєстрована за № 889, якою повідомив про настання страхового випадку, а саме про дорожньо-транспортну пригоду 25.08. 09 року (а.с. 98).
Відповідно до розрахунку розміру страхового відшкодування по пошкодженому транспортному засобу при ДТП № 102030857-1 від 04.11.2009 року, сума страхового відшкодування пошкодженого автомобіля «Мерседес Бенс» складає 17260 грн. 02 коп.(а.с. 95).
На підставі Страхового акту № 102030857-1 від 05.11.2009 року та Заяви позивача платіжним дорученням йому перераховано страхове відшкодування в розмірі 17260 грн. 02 коп.(а.с. 93-94).
Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 8250 від 06.10.2009 року розмір матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля ?ерседес-Бенс” ушкодженого в результаті ДТП складає 21324,03 грн. (а.с. 12-13), ремонтна калькуляція складає 42056,33 грн. ( а.с. 15). Але суду не надано доказів про проведені ремонтні роботи пошкодженого автомобіля.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до Страхового полісу № ВС / 1755801 від 26.12.2008 року цивільна правова відповідальність ОСОБА_2 (відповідача), як власника наземного транспортного засобу застрахована в ПАТ «Україська страхова компанія «Княжа Вієнна Інштраус Груп» (а.с. 97).
Статтею 6 зазначеного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Статтею 9 Закону передбачено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика – це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі
ліміти.
Відповідно до ст. 3 ч.1 ЦПК України “кожна особа має право в порядку, встановленноу цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів”.
Так, позивач не є власником транспортного засобу «Мерседес Бенс», яким керував 25.08.2009 р.. Крім того, не надав суду доказів про понесені ним збитки на поновлення пошкодженого автомобіля „ Мерседес-бенс” в сумі 42056 грн. 33 коп., визначеної ремонтним кошторисом.
Оскільки права ОСОБА_1., пов»язані з керуванням автомобіля ніяким чином не порушені, доказів спричинення йому майнової шкоди, пов»язаної з ремонтно-поновленими роботами пошкодженого автомобіля, не надано суд вважає, що права позивача відповідачем не були порушені.
Відповідно до ст. 1166 ч.1 ЦК України “ майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим неймановим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала”. Судом не вбачається противоправності в діях відповідача стосовно прав позивача, у звязку з чим відсутні підстави для відшкодування майнової шкоди.
Крім того, позивачем не надано ніяких доказів того, що ним особисто були понесені витрати, пов»язані з ремонтом автомобіля.
Відповідно до ст. 1167 “моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини”.
З тих же самих підстав позов про відшкодування моральної шкоди не підлагає задоволенню.
Позовні вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомгу в розмірі 600 грн. також не підлягають задоволенню.
Ст. 84 ЦПК України передбачає, що витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.
До складу витрат, пов»язаних іх оплатою правової допомоги, включаються витрати на оплату праці адвоката або іншогоо фахівця у галузі права (гонорар), а також відшкодування витрат, зумовлених наданням правової допомоги. Усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв»язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним. Склад та розмір витрат, пов»язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі.. На підтвердження цих обставин суду слід надати, крім договору про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорату та інших витрат, пов»язаних із наданням правової допомоги, оформлені у вастановленому законом порядку (квітанція до прибуткового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо). Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. А саме, надані суду свідоцтво про сплату єдиного податку на ім»я ОСОБА_6. терміном діїї до 2006 р., квитанція, складена представником позивача (а.с.25, 26), яка не відповідає вимогам чинного законодавства, є недопустимим доказом.
Таким чином, в задоволенні позову позивача суд відмовляє.
Розподіляючи судові витрати, суд виходить з вимог статті 88 ЦПК України.
Так, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, до позову надавав квитанції про сплату держмита та витрат на ІТЗ..
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.93 р. № 7-93, при зверненні до суду з позовною заявою про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, ставка державного мита складає з ціною позову від 1700 грн. до 17000 грн. 5 % ціни позову
Згідно з ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто держмито, яке підлягає сплаті, згідно з зазначеним Декретом Кабміну України, повинно складати 431,71 грн. та 250 грн.
Згідно з ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
Оскільки рішенням суду позивачу відмовлено в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди 5000 грн., судові витрати, що підлягають стягненню з позивача, складають 250 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1167 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Приватне акціонерне товариство „ Українська страхова компанія „ Княжа Вієнна Іншуранс Груп” про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 держмито на користь держави в розмірі 250 (двісті п»ятьдесят) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляцій скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий