Справа №2а-890/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2010 року м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - Францішка Ю.В.
при секретареві - Вершина Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УДПС ВЗС БДПС м. Херсон про визнання незаконними дій відповідача та скасування постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що інспектором УДПС ВЗС БДПС м. Херсон був складений протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що 12 листопада 2010 року о 13.30 год. в м. Херсон водій автобуса марки «РУТА» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не виконав вимоги дорожнього знаку «Рух праворуч заборонено» здійснив поворот праворуч, чим порушив п 7.5.4 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
За наслідками складеного протоколу була винесена постанова по справі від 12 листопада 2010 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Позивач вважає, що винесена постанова та притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки діяв він в межах вимог Правил дорожнього руху і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Тому просить визнати дії відповідача протиправними, а постанову по справі від 12 листопада 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу - скасувати.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що рухаючись 12.11.2010 року на автобусі «Рута» в м. Херсон, близько 13.30 год., в межах дії дорожнього знаку «Рух праворуч заборонено» здійснив поворот праворуч. Дане адміністративне правопорушення вчинив, через те, що видимість вказаного знаку була обмежена гілками дерев, які звисали понад дорогою, тобто вчинив адмінправопорушення з необережності. Умислу порушувати Правила дорожнього руху не мав. Ці обставини він надав в усному поясненні інспектору ДПС, однак вказані обставини не враховані особою, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення. Додатково зазначив, що в протоколі, де графа для надання пояснень по суті порушення, він також письмово підтвердив про наявність зазначених обставин.
Також вважає, що під час розгляду справи посадовою особою ДАІ, в порушення вимог ст.280 КУпАП не були в повній мірі враховані обставини, що пом’якшують відповідальність, а саме: вчинення адміністративного правопорушення з необережності, відсутність тяжких наслідків вчиненого правопорушення, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, тяжке матеріальне становище винної особи, так як він не працює і отримує маленьку заробітну плату, наявність на матеріальному утриманні батьків пенсійного віку і це вимагає додаткових матеріальних витрат його сім’ї. Ці обставини він надав в усному поясненні інспектору ДПС ДАІ, але він на них не звернув уваги і визначив штрафну санкцію в максимальному розмірі в сумі 255 грн., що є завищеним і несправедливим.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Судом було встановлено, що 12 листопада 2010 року інспектором УДПС ВЗС БДПС м. Херсон був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
В даному протоколі, де графа для надання пояснень по суті порушення, ОСОБА_1 вказав на факт того, що знак не помітив з причин які від нього не залежали, з обвинуваченням не згідний.
Крім постанови, із зазначенням суті виявленого правопорушення, вина позивача підтверджується додатковим доказом правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративно відповідальності ОСОБА_1, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, зміст якого свідчать про вчинення порушення з боку останнього і ці дані зазначені в суті виявленого правопорушення.
Позивач для обґрунтування та підтвердження своїх вимог, крім своїх показань, додаткових доказів щодо неправомірності винесення постанови суду не надав.
Таким чином, враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку про те, що відповідач діяв відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення ОСОБА_2 призначено відповідно до норм цього Кодексу, в межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП, у межах наданих йому повноважень і під час виконання службових обов’язків.
Однак, в порушення вимог ст.280 КУпАП посадовою особою ДАІ, яка розглядала справу, під час визначення стягнення та розміру штрафу не було враховано наявність обставин, що пом’якшують відповідальність, а саме: вчинення адміністративного правопорушення з необережності, відсутність тяжких наслідків вчиненого правопорушення, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, тяжке матеріальне становище винної особи, так як він не працює, наявність на матеріальному утриманні батьків пенсійного віку і це вимагає додаткових матеріальних витрат його сім’ї. Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 присутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП , але, враховуючи вчинення адміністративного правопорушення з необережності, відсутність тяжких наслідків вчиненого правопорушення, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, тяжке матеріальне становище винної особи, так як він не працює, наявність на матеріальному утриманні батьків пенсійного віку і це вимагає додаткових матеріальних витрат його сім’ї, а також малозначності адміністративного правопорушення, суд вважає можливим звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 158-160, 163 КАС України, ст.22 КУпАП, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову серії ВТ №212896 інспектора УДПС ВЗС БДПС м. Херсон від 12 листопада 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу – скасувати, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Францішко