Справа№1-360  

  2010рік.  

  Вирок    

  ім’ям України  

16 листопада 2010р.                                                  

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:  

головуючого судді: Бережняка В.Д.  

при секретарі: Полторацький В.М.  

з участю прокурора: Мозговий С.К.                                              

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ніжині справу по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, народився  і прожива в АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, не працює, раніше не судимий, по ст.185 ч.1 КК України   

ВСТАНОВИВ:  

  11 серпня 2010 року близько 23.00 год. ОСОБА_1 знаходячись за кермом автомобіля таксі «Лідер»  в районі залізничного вокзалу м.Ніжина помітив в салоні даного автомобіля мобільний телефон марки «Самсунг С-5212», що належить ОСОБА_2.Маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, та доводячи свої наміри до кінця, вчинив крадіжку мобільного телефону вартістю 619 грн. 80 коп,, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Білайн», вартістю 15грн., із валишком на рахунку грошей в сумі 5 грн., та мобільного оператора «Діджус» вартістю 15 грн. із залишком на рахунку грошей 3 грн.  в якому знаходилась також знаходилась картка пам’яті об’ємом 2Ґб вартістю 40 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 689 грн. 80 коп..  

  В суді ОСОБА_1 винним  себе визнав повністю і пояснив, що він працював на таксі «Лідер» і потерпілий ОСОБА_2 11 серпня 2010 року залишив в автомобілі мобільний телефон який він забрав і ропорядився ним на свій розсуд. У скоєному  розкаюється.  

  Вина ОСОБА_1 крім визнання ним вини, підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні який пояснив, що 11 серпня 2010 року у вечірній час він на вул..Об’їзжа м.Ніжина сів у таксі для поїздки в с.Шатура Ніжинського району. Доїхавши до с.Доніне він вийшов з таксі і в ньому забув мобільний телефон. Вияснивши телефон таксиста через оператора він зателефонував йому, але таксист повідомив, що ніякого телефона  у нього не було. В даний час йому повернутий мобільний телефон. Вважає, що буде відшкодована вартість картки пам’яті та сім-карток.  

  Відповідно до ст.299 ч.3 КПК України суд вважає можливим не досліджувати ти фактичні обставини справи в зв’язку з визнанням вини підсуднім.  

  Тому виходячи з вищенаведеного суд вважає, що дії ОСОБА_1 органами слідства кваліфіковані правильно  по ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна..  

  При опреділенні виду і міри покарання ОСОБА_1 суд бере до уваги його чистосердечне визнання і розкаяння у вчиненому, характеризуючі  дані, але ураховує, що шкода ним не відшкодована в повному обсязі, вважає за можливим оприділити йому міру покарання,  як громадські роботи.  

      Керуючись ст.323-324 КПК України, суд,-  

ЗАСУДИВ:  

  Визнати винним ОСОБА_1 по ст.185 ч.1 КК України і призначити йому покарання  120(сто двадцять) годин громадських робіт.  

  Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд з місця проживання до вступу вироку в силу.  

  На  вирок може бути подана апеляція протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.  

    Суддя:                                           В.Д.Бережняк