Справа№1-364  

  2010рік.  

  Вирок    

  ім’ям України  

22 листопада 2010р.                                                  

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:  

головуючого судді: Бережняка В.Д.  

при секретарі: Полторацький В.М.  

з участю прокурора: Похілько Я.М.                                              

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ніжині справу по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, народився  і прожива в АДРЕСА_1, зареєстрований АДРЕСА_2, громадянина України, українця, освіта середня, не працює, раніше не судимий відповідно до ст.89 КК України, по ст.185 ч.1 КК України   

ВСТАНОВИВ:  

  29 вересня 2010 року близько 14.00 год. ОСОБА_1 знаходячись в салоні автомобіля НОМЕР_1 при русі від магазину «Фора» на вул..Московська 54 м.Ніжина здійснив таємне викрадення з салона даного автомобіля мобільного телефону марки «НОКІА-1202» вартістю 224грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Білайн», вартістю 20грн., із залишком на рахунку грошей в сумі 3 грн., що належить ОСОБА_2 чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 247 грн. 00 коп..  

  В суді ОСОБА_1 винним  себе визнав повністю і пояснив, що він 29.09.2010 року близько 14.00 год. під’їхав на автомобілі таксі від магазину «Фора» на вул.Московська м.Ніжина, та викрав мобільний телефон, яким розпорядився  на свій розсуд. У скоєному  розкаюється.  

  Вина ОСОБА_1 крім визнання ним вини, підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні який пояснив, що 29.09.2010 року в обідню перерву він підвозив на таксі ОСОБА_1 на вул. Московську 54 м.Ніжина і після цього виявив крадіжку належного йому мобільного телефону. Він неодноразово говорив йому про повернення телефону, але ОСОБА_1 не реагував, тому він написав заяву у міліцію. В даний час йому повернутий мобільний телефон.  

  Відповідно до ст.299 ч.3 КПК України суд вважає можливим не досліджувати ти фактичні обставини справи  які ніким не оспорюють ся.  

  Тому виходячи з вищенаведеного суд вважає, що дії ОСОБА_1 органами слідства кваліфіковані правильно  по ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна..  

  При опреділенні виду і міри покарання ОСОБА_1 суд бере до уваги його чистосердечне визнання і розкаяння у вчиненому, характеризуючі  дані, вважає за можливим оприділити йому міру покарання,  як громадські роботи.  

  Потерпілим ОСОБА_2 заявлений позов про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_1 в сумі 1000грн. Але ураховуючи обставини скоєного злочину, а в зв’язку з цим переживання і незручності потерпілого відсутністю у нього мобільного телефона вважає, що стягненню підляга моральна шкода у сумі 500 грн.  

      Керуючись ст.323-324 КПК України, суд,-  

ЗАСУДИВ:  

  Визнати винним ОСОБА_1 по ст.185 ч.1 КК України і призначити йому покарання  120(сто двадцять) годин громадських робіт.  

  Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд з місця проживання до вступу вироку в силу.  

  Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500(п’ятсот)грн.. моральної шкоди.  

  На  вирок може бути подана апеляція протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.  

    Суддя:                                           В.Д.Бережняк