Справа № 2 - а – 1444/ 2010р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі:головуючого-судді Бережняка В.Д.
при секретарі Полторацькій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ніжина справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області, Чернігівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії інваліду першої групи, зобов’язання проведення доплати до пенсії з часу виникнення права на перерахунок.
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області та до Чернігівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії як інваліду війни. Свої вимоги мотивує тим, що він є інвалідом 2 групи з 01 червня 1996 року, а вже з 14 червня 2004 року є інвалідом 1 групи та перебуває на обліку в ГУПФУ Чернігівської області.
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ у редакції, що діяла з 01.01.1996 року, інвалідам війни пенсія або щомісячне довічне утримання, що сплачується замість пенсії, збільшується,зокрема інвалідам 2 групи на 350 % мінімальної пенсії за віком, а інвалідам війни 1 групи – у розмірі 400 % мінімальної пенсії за віком. Однак зазначене підвищення пенсії було сплачене у значно меншому розмірі у відповідності з положенням Постанови КМУ №831 від 26.07.1996 р.
Просить визнати дії відповідачів неправомірними та зобов’язати ГУПФУ Чернігівської області провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 01.01.1996 року, як інваліду війни ІІ групи, у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, а починаючи з 14.06.2004 року по 01.01.2007 рік, як інваліду війни І групи у розмірі 400% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням кожного підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, затвердженого законодавством та провести доплату з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Позивач у судове засідання не з”явився, в поданій заяві просив справу розглядати у його відсутності.
Представники відповідача у судове засідання не з»явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінив в сукупності, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус інваліда І групи, що підтверджується довідкою МСЕК №074549, виданої на ім.»я ОСОБА_2 і знаходиться на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області та отримує пенсію.
Позивач з 01.01.1996 року визнаний інвалідом ІІ групи, з 14.06.2004 року – І групи, знаходиться на обліку у Головного управління Пнсійного фонду України в Чернігівській області, з 01.01.1996 року по 14.06.2004 року отримував надбавку до пенсії як інвалід ІІ групи згідно ст..13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 831, від 10.11.2000 року № 1686 та від 03.01.2002 року №1.
Із заявою про перерахунок надбавки до пенсії як інвалід війни спершу ІІ групи, а потім І групи згідно ст..13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі 11 група-350%, а потім 1 група - 400% мінімальної пенсії за віком до 31.12.2005 року позивач до відповідачів не звертався.
Відповідно до ст..2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Згідно ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом. Відповідно до ст..13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції до 01.01.2006 року визначено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується: інвалідам війни 1 групи – у розмірі 400% мінімальної пенсії за віком; інвалідам війни 2 групи – 350% мінімальної пенсії за віком; інвалідам війни 3 групи – 200% мінімальної пенсії за віком.
Законом України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 5 жовтня 2005 року, набрав чинності з 1 січня 2006 року визначено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам 1 групи – у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІ групи – 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІІ групи – 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто законодавець для обчислення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги замінив величину мінімального розміру пенсії, застосування якої було обмежено ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на величину прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосування якої законодавством не обмежено.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач просив здійснити перерахунок надбавки до пенсії як інвалід війни спершу ІІ групи в розмірі 350 % пенсії за віком, а потім І групи в розмірі 400% мінімальної пенсії за віком з 01.01.1996 року по 01.01.2007 рік, але із заявою про перерахунок надбавки до пенсії як інваліду війни ІІ групи, а потім 1 групи коли діяли норми Закону, яка передбачала підвищення до пенсії як інваліду 11 групи в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком і як інвалід війни 1 групи в розмір 400% мінімальної пенсії за віком не звертався.
У відповідності до ст..45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-1V перерахунок пенсії проводиться з часу звернення із заявою про перерахунок. Тобто позивач вже з 01.01.1996 року мав право на отримання надбавки до пенсії як інвалід ІІ групи в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком, а як інвалід І групи в розмір 400% мінімальної пенсії за віком з 14.06.2004 року.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права встановлюється шестимісячний строк. Який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Позивач не надав суду переконливих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду. За таких підстав , суд вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду. У зв»язку з тим, що позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогами про зобов»язання відповідача виплати підвищення до пенсії як інваліду війни ІІ групи з 01.01.1996 року по 14.06.2004 року, а з 14.06.2004 року по 01.01.2006 року як інваліду війни І групи, то суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як інваліду війни.
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження, оскільки йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки. Крім того, суд вважає, що не має підстави для застосування ст.268 ЦК України.
Що стосується вимог позивача, стосовно перерахунку та виплати надбавки до пенсії як інваліду війни 1 групи у розмірі 400 % з 14.06.2004 року по теперішній час, то суд приходить до наступного.
Законом України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 5 жовтня 2005 року, зазначено,, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи – у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІ групи – 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІІ групи – 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто законодавець для обчислення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги замінив величину мінімального розміру пенсії, застосування якої було обмежено ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на величину прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосування якої законодавством не обмежено. Вказані зміни набули чинності з 01.01.2006 року і не визнані Конституційним Судом України неконституційними. Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплачує позивачеві надбавку до пенсії як інваліду війни 1 групи у відповідності до вимог Закону, тому вимоги позивача в цій частині необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 19, 46 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.13 Закону Украіни «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» , суд –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Чернігівському обласному військовому комісаріату про перерахунок пенсії інваліду війни першої групи, та зобов»язання проведення доплати до пенсії з часу виникнення права на перерахунок відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя В.Д.Бережняк