Справа № 2 - а – 1510/ 2010р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого-судді Бережняка В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області про визнання незаконними дій та зобов»язання нарахування та виплати державної соціальної допомоги, як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому у якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просила визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України у Ніжинському районі Чернігівської області (далі-відповідача) щодо нарахування та виплати їй у 2010 році державної соціальної допомоги, як дитині війни, у меншому розмірі, ніж це передбачено законом, та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити за 2010 рік державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася, але в позовній заяві справу просила розглянути без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився також, але в письмовому запереченні відповідач просив розглянути справу без участі його представника, тому суд визнав можливим відповідно до ст. 122 ч. 4 КАС України справу розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв»язку з чим відповідно до ст.41 ч. 1 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
В письмовому запереченні на позов відповідач просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, і підстав для його поновлення немає, та посилаючись на те, що надбавка до пенсії позивачу у 2009 році виплачувалася відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захитсу окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року за № 530 у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і в такому ж розмірі продовжує виплачуватись у 2010 році, у зв»язку з чим посилання позивача на незаконність дій відповідача вважає безпідставними та необгрунтованими.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.
Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією паспорта на о.с. 2, а тому являється дитиною війни, отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення з відміткою «дитина війни» на а.с. 7, тобто має право на пільги, передбачені зазначеним законом, при цьому доплату до пенсії здійснює відповідач.
Позивач звернулася до суду 08 грудня 2010 року і її позов у частині позовних вимог, що стосуються періоду часу з 01 січня 2010 року до 08 червня 2010 року ухвалою від 17 грудня 2010 року залишено без розгляду.
Стосовно позовних вимог у межах шестимісячного строку звернення до суду, суд приймає до увани слідуюче.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28.12.2007 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року за №107-ІV(підпункт 2 пункту 41 розділу 11) внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачено, що дітям війни (крім тих, яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Але рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 зазначені зміни визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними, тобто вказаним рішенням Конституційного Суду України було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни, а саме – виплату надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і в подальшому виплата такої надбавки не зупинялася.
Відповідно до ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За таких обставин відповідач, починаючи з 08 червня 2010 року діяв всупереч ст.19 ч.2 Конституції України, оскільки із вказаного часу повинен був здійснювати доплату надбавки до пенсії позивача у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а не в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому позовні вимоги в частині визнання незаконними дій відповідача із зазначеного періоду, суд вважає такими, що підлягають задоволенню.Позовні вимоги щодо зобов»язання відповідача нарахувати та виплатити соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком позивач обмежив часом, і так як позов подано 08 грудня 2010 року, тобто до закінчення 2010 року, то суд вважає можливим позовні вимоги у даній частині задовольнити частково – за період з 08 червня 2010 року по 17 грудня 2010 року, з урахуванням отриманих ним сум.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд вважає необхідним відмовити.
Керуючись ст.ст. 158-163, 99, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області по ненарахуванню та виплаті ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 08 червня 2010 року по 17 грудня 2010 року.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 08 червня 2010 року по 17 грудня 2010 року, з урахуванням отриманих нею сум.
У задоволені позовних вимог в іншій частині – відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги направляється особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.Д. Бережняк