Справа № 2-6612/10/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Бородіної Н.М.
при секретарі Довбиш О.О.
розглянув у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності, -
встановив :
Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд з позовом до відповідача, Харківської міської ради, про визнання право власності на житловий АДРЕСА_1 посилаючись на ст.ст.377, 376, 331 ЦК України
Відповідач - Харківська міська рада, в запереченнях проти позову та представник у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що у позивачки відсутні підстави визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок передбачені ст..ст.331, 376 ЦК України та в задоволені позову необхідно відмовити.
Суд зазначає, що у відповідності до ст.11ЦК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в
межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших
осіб, які беруть участь у справі.
Також у відповідності до ст.. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи зазначене, суд розглядає даний позов в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами у відповідності до ч.2 ст.27 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачкою на підставі договору купівлі-продажу від 15.02.2002 року був придбаний житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Площа придбаного житлового будинку складає 24,8 кв.м. та розташований він на земельній ділянці розміром 536 кв.м.
Як зазначено позивачкою в період до 2004р. вона реконструювала куплений житловий будинок.
З технічного паспорту вбачається, що самочинно збудовано по АДРЕСА_1 – підвал літ. «А1п», житлова прибудова літ. «А1-1», прибудова літ. «а3», мансандра літ. «Ам», інші приміщення самочинно переобладнані, загальний розмір житлового будинку склав 172,5 кв.м.
Відповідно Технічного висновку «Харківська національна академія міського господарства» від 2010 року реконструйований житловий будинок по АДРЕСА_1 і його конструктивні елементи знаходяться у задовільному стані та придатні для експлуатації. Будівельні рішення будинку у цілому відповідають архітектурним, протипожежним і санітарним нормам для житлових будинків.
Позивачка в обґрунтування своїх вимог зазначає, що вона є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 та на підставі ст..377 ЦК, відповідно до якої при купівлі-продажу будинку до нового власника переходить право власності на земельну ділянку на якій він розташований, а тому просить визнати за нею право власності на самочинно реконструйований будинок на підставі ч.5 ст. 376 ЦК України.
Суд зазначає, що згідно договору купівлі-продажу будинок куплений позивачкою у 2002 році на той час діяв ЦК 1963 року, а тому посилання позивачки на ст.. 377 ЦК 2003 року є безпідставним.
Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Позивачкою не надано до суду доказів того, що земельна ділянка на якій розташований житловий будинок належить їй на праві власності (акт на землю тощо), або у користуванні (договір оренди тощо) . Більш того, суду не надано доказів того, що житловий будинок відповідає пожежним нормам та санітарним, тобто відсутні докази того, спірний житловий будинок не порушує нічиїх прав.
Той факт, що у технічному висновку «Харківська національна академія міського господарства» зазначено, що житловий будинок по АДРЕСА_1, відповідає протипожежним і санітарним нормам, судом не приймається, як відповідність вказаним нормам, оскільки Харківська академія міського господарства не має повноважень на надання висновків відповідності житлового будинку пожежним та санітарним нормам, оскільки такими повноваженнями наділені інші органи, зазначені у Законі України «Про пожежну безпеку» та ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» .
Також позивачка просить визнати за нею право власності на підставі ч.2 ст. 331 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Також ч.2 ст. 331 ЦК України передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності на нерухоме майно, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Виходячи з вимог зазначений законом право власності на новостворений житловий будинок виникає з моменту держаної реєстрації, яке у відповідності до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Доказів того, що право власності на новостворений житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований за позивачкою суду не надано.
Враховуючи зазначене позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 61, 88, 212-215, ЦПК України суд, -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Суддя підпис
Згідно з оригіналом Бородіна Н.М.