Судове рішення #129017
УХВАЛА

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

26 липня 2006 року                                                                                            м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Гриценко СІ.

суддів Шпоньки В.П., Каліновського В.І.

за участю прокурора Шелудько З.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 17 травня 2006 року

ВСТАНОВИВ

Цим вироком, - ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у АДРЕСА_1 Борівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: Запорізька область, Василівський район, АДРЕСА_2, раніше судимого:

22 жовтня 1997 року Василівським районним судом Запорізької області за частиною З статті 81 КК України (1960 року), із застосуванням статті 45 КК України (1960 року), на З роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки;

10 березня 1999 року, тим же місцевим судом, за частиною 2 статті 140, частиною 2 статті 17 і частиною 2 статті 140 КК України (1960 року) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання умовно-достроково 3 травня 2001 року на 1 рік 1 місяць 2 дня, -

засуджено:

за частиною 3 статті 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за частиною 2 статті 289 КК України, із застосуванням статті 69 КК України, на 4 роки позбавлення волі;

за частиною 3 статті 357 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі статті 70 КК України, за сукупністю злочинів,

засудженомувизначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком

на 4 роки. -                                                                                          

Початок строку відбування покарання, з зарахуванням попереднього ув'язнення, засудженому_ обчислено з 31 липня 20045 року.

Питання про речові докази вирішені у вироку відповідно до вимог статті 81 КПК України.

Із засудженого ОСОБА_1. стягнуто на відшкодування матеріальних збитків від злочину на користь ОСОБА_2. - 1437 гривен 50 коп. У задоволені позовних вимог ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. - відмовлено.

№ 1-238/2006        головуючій у 1 інст. - суддя Кочева І.В.

№ 11-1339/2006   доповідач в апеляційній інстанції- суддя Шпонька В.П.

 

ОСОБА_1. визнано винним у повторному вчиненні крадіжок чужого майна, поєднаних з проникненням у житло. Згідно з вироком, засуджений таємно викрав:

20      липня 2004 року, приблизно о 22 год., майно ОСОБА_4. на суму 360 гривен;

21 липня 2004 року, приблизно о 01 год., майно ОСОБА_3. на суму 395 гривен: 28 липня 2004 року, приблизно о 23 год., майно ОСОБА_5. на суму 350 гривен;

30 липня 2004 року, приблизно о 23 год., майно ОСОБА_2. - 10 кг м'яса, на суму 220 гривен;

ЗО липня 2004 року, приблизно о 23 год. 15 хв., майно ОСОБА_2. - золоту обручку, вартістю 300 гривен та інше майно, всього на суму 2704 гривен;

30 липня 2004 року, приблизно о 23 год. 25 хв., майно ОСОБА_2. на суму 895гривен;

30 липня 2004 року, приблизно о 23 год. 40 хв., майно ОСОБА_2. - два алюмінієвих бідона, вартістю по 100 гривен, папку, вартістю 40 гривен, дискету, а всього на суму 242 гривен 50 коп.

30 липня 2004 року, приблизно о 23 год. 50 хв., ОСОБА_1.., шляхом викрадення з житла ОСОБА_2., незаконно заволодів важливими особистими документами цього та інших потерпілих (паспортом та таке ін.).

В апеляції на судове рішення і доповненнях до неї ОСОБА_1. висловлює сумніви щодо правильного визначення судом розміру невідшкодованих збитків, заподіяних його злочинними діями потерпілому ОСОБА_2. Також, просить звільнити його від відбування призначеного покарання застосувавши положення статті 75 КК України. Посилається при цьому на молодий вік, різного роду захворювання, у тому числі, на туберкульоз, щире каяття у вчинених злочинах.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він був оскаржений, та основних доводах апеляції і заперечень інших учасників процесу: прокурор знайшов вирок законним й обгрунтованим, а тому таким, який повинен бути залишеним без зміни.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляції засудженого.

Висновки суду щодо предметів, яких було викрадено у потерпілого ОСОБА_2. і їх вартості, предметів, яких йому було повернуто (т.2, а.с.31,32), зменшення суми збитків на 300 гривен з урахуванням того, що потерпілий знайшов золоту обручку в своєму житлі, - є відповідними матеріалам справам. Тому, суд обгрунтовано визначив розмір збитків у сумі 1437 гривен 50 коп., яку й стягнув із засудженого.

Разом з тим, встановивши що ОСОБА_1. не викрадав 30 липня 2004 року, приблизно о 23 год. 15 хв., золоту обручку, вартістю 300 гривен, суд першої інстанції у сформульованому у вироку обвинуваченні ОСОБА_1. визнав доведеним її викрадання.

Таким чином, наведені висновки суду є взаемовиключними один до одного. Тому, на підставі пункту 4 частини 1 статті 373 КПК України, апеляційний суд змінює вирок і виключає із сформульованого у вироку обвинувачення ОСОБА_1., - викрадення ним 30 липня 2004 року, приблизно о 23 годині 15 хв. золотої

 

обручки у потерпілого і у зв'язку з цим зменшує загальну суму викрадання за цим епізодом до 2404 гривен.

Винність засудженого у вчинені інкримінованих йому інших злочинних дій підтверджена доказами, які є в матеріалах справи, і його діям місцевий суд дав належну і відповідну юридичну оцінку.

Засудженому_суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкціях статей Особливої частини цього кодексу, що передбачають відповідальність за вчинені ним злочини, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, наявних у нього захворювань. Саме з належним урахуванням цих обставин, за злочини, які входять у сукупність, суд першої інстанції призначив ОСОБА_1. покарання, які за своїми розмірами є відповідно до санкцій - мінімальним (за частиною 3 статті 185 КК України), нижчим від найнижчої межі (за частиною 2 статті 289 КК України) чи більш м'якого із альтернативних покарань (за частиною 3 статті 357 КК України). Таким чином, й за сукупністю злочинів, засудженому_призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, зменшення обсягу обвинувачення ОСОБА_1.-, яке пов'язане з виключенням викрадання ним золотої обручки, вартістю 300 гривен, на зазначені висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 373 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

апеляцією засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.

Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 17 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити:

із сформульованого у вироку обвинувачення ОСОБА_1., - виключити викрадення ним 30 липня 2004 року, приблизно о 23 годині 15 хв. золотої обручки у потерпілого ОСОБА_2. і у зв'язку з цим зменшити загальну суму викрадання за цим епізодом до 2404 гривен.

В решті цей вирок залишити без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація