ГАГАРІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ СУД   МІСТА  СЕВАСТОПОЛЯ  

м. Севастополь вул. Вакуленчука , 3  

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                    

                                                                                                           код суду 2702

перша інстанція

справа № 2 –80/2010

категорія 1

                                                  РІШЕННЯ                                                                                                                                        

І М " Я     У К  Р А Ї Н И  

Від 20 грудня  2010 г. Гагарінського  районного суду м. Севастополя  

                 В складі: головуючою   Завгородньої  Л.М

При секретарі                 Гоголевої І.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2  частину квартири , суд

                                       Встановив

      Позивачка звернулася до суду з позовом на тих підставах, що після смерті свого чоловіка  ОСОБА_3, вона є єдиною  спадкоємицею .  За життя чоловік звертався  до суду з позовом про визнання за ним 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 .Однако ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. Просить визнати за нею 1\2 частку у вищезгаданій квартирі, оскільки вона є правонаступником .

Відповідачка до суду не з'явилася, не дивлячись на те, що була сповіщена належним чином, що підтверджується  актом  кур'єрської служби.

Вислухавши представника позивачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  відхиленню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 і відповідачка полягали в зареєстрованому шлюбі з квітня 1981 р. по квітень 1991 р., що підтверджується довідкою і копією свідоцтва про розірвання шлюбу /л.д.9,10/.В серпні 1982 р. відповідачка вступила в члени ЖБК -83 и внесла перший  пай  в сумі 3106 руб.02 коп. Надалі сума погашалася кожний квартал внесками  по 77 руб.65 коп., починаючи з листопада 1984р. по березень 1991 р. У березні 1991 р. був внесений  залишок позики 2640 руб.11 коп., що підтверджується  довідкою. Вартість квартири  складала 7 765 ру.03 коп.

В ході судового засідання було встановлено, що офіційно шлюб був розірваний 05.03.1991 р., а подружні відносини  і загальне ведення господарство були припинені ще в 1987р., що підтверджується копією вирішення суду.

З пояснень представника позивачки убачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання за ним право власності на 1\2 частку вищезгаданої квартири  лише 25.07.2002р., посилаючись на те, що саме тоді йому стало відомо про те, що його право порушене. Але в ході судового засідання ніяких доказів   представлено не було. Більш того в судовому засіданні  було встановлено, що ОСОБА_3 добровільно залишив спірну квартиру, питання про вселення ніколи не ставив, суперечки про розділ майна не було. ІНФОРМАЦІЯ_1.ОСОБА_3 зареєстровав   шлюб з позивачкою, проживав окремо від відповідачки з новою дружиною, оплату за спірну квартиру не проводив.

Доводи представника позивачки, що ОСОБА_3, не дивлячись на те, що з відповідачкою не проживав однією сім'єю, але давав їй гроші для погашення позики вищезгаданої  квартиру, не знайшли свого  підтвердження і  суперчать   матеріалам справи, копіям квитанцій, які надала  відповідачка .

Ні ОСОБА_3, ні позивачка, ні її представник не представили суду ніяких розрахунків, доказів  в тій частині, яка сума паю виплачена була  при сумісному житті  і чому саме просить визнати 1\2 частку вищезгаданої квартири.

В ході судового засідання  було встановлено, що  23.01.2008р. ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про закриття  свого позову  до відповідачки у зв'язку з від'їздом . Але дана заява на момент подачі  в судовому засіданні розглянуто  не було, а ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_3 помер, що підтверджується  копією свідоцтва про смерть. Тобто за життя ОСОБА_3 просив закрити  провадження по його позову до відповідачки.  

Таким чином , суд вважає , що позивачка не може бути спадкоємицею 1\2 части  спірної квартири.

Крім того представник позивачки не обгрунтовав позові вимоги, не указав які  права порушені  позивачки  і якими нормативними актами він керувався , тому суд вважає , що у нього немає ніяких підстав для задоволення позову.  

            Керуючись ст.1216,1223 ЦК України , ст.10,37,60 ,179,212 ЦПК України, суд

                                        Вирішив

             В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2  частину квартири  АДРЕСА_1 відмовити.  

Апеляційне  оскарження на рішення суду  може бути подано в апеляційний суд м. Севастополя протягом  10 днів з дня  проголошення  рішення.  

Рішення  суду набирає законної сили  після закінчення терміну подачі  апеляційне оскарження, якщо апеляційне оскарження не було подане .

Рішення віддруковано в нарадчій кімнаті.

                          Судья                                   Завгородняя Л.М.

  .