Справа № 2-а-11461-2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Чернишові Ю.В.
при секретарі – Гречко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Слов’янську Донецької області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора Дорожньо-патрульної служби Відділу Державної автомобільної інспекції м.Слов’янська ГУМВС України в Донецькій області Ганзера Романа Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -
В С Т А Н О В И В:
До Слов’янського міськрайонного суду звернувся позивач з позовною заявою до ІДПС ВДАІ м. Слов’янська Ганзера Р.О. про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 04.12.2010року відносно нього винесено постанову , якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.. В постанові зазначено, що у вказаний день він в порушення вимог п.16.2 ПДР України здійснючи поворот праворуч не надав перевагу у русі пішоходу.
З даною постановою він не згоден, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню посилаючись на те, що відповідачем по справі порушено норми діючого законодавства, а саме: при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення, що зазначені вище, відповідачем по справі не вказано кого було визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення, не зазначено потерпілого крім того, відсутні будь-які докази вчинення позивачем зазначеного правопорушення. Тому просить суд визнати постанову протиправною та скасувати її.
Відповідач Ганзера Р.О. позов не визнав, зазначивши , що остання відповідає вимогам КУпАП. Факт здійснення вказаного правопорушення підтвердили свідки, які зазначені в протоколі.
Суд дослідивши матеріали справи, допитавши свідків приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності вбачається, що 04.12.2010р. о 10г.20хв. на перехресті вул. Іскри-Фрунзе в м. Слов’янську, ОСОБА_1 керуючи автомобілем ГАЗ-3302 реєстраційний номер НОМЕР_1 при повороті праворуч не надав переваги у русі пішоходу, який переходив проїзну частину , на яку водій звертав, чим порушив вимоги п. 16.2 ПДР України.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення,
будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)
встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Як вбачається з наданої копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АН № 464129
від 04.12.2010 року, в ньому викладені обставини скоєння порушення правил дорожнього руху.
Крім того, у даному протоколі зазначені свідки правопорушення:ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
З огляду на викладене, доводи позивача щодо не зазначення відповідачем вказаних даних у
протоколі є нікчемними і не беруться судом до уваги.
Посилання позивача на те, що в постанові не вказано чи визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні
правопорушення та хто й на який рахунок повинен сплатити штраф; є не обґрунтованими, з огляду
на наступне.
Частиною 2 ст. 283 КУпАП встановлено, які дані повинні міститись у постанові, де зазначені позивачем недоліки постанови не вказані.
Крім того, Постанова у справі про адміністративне правопорушення є номерним бланком суворої звітності, та відповідно до Додатку № 2 до Наказу МВС України від 26.02.2009 року № 77 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівника Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», має затверджену цим наказом форму, в якій відсутнє зазначення у резолютивній частині щодо винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з наданої копії постанови, що 04.12.2010р. о 10г.20хв. на перехресті вул. Іскри-Фрунзе в м. Слов’янську, ОСОБА_1 керуючи автомобілем ГАЗ-3302 реєстраційний номер НОМЕР_1 при повороті праворуч не надав переваги у русі пішоходу, який переходив проїзну частину , на яку водій звертав, чим порушив вимоги п. 16.2 ПДР України тим самим скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122 ч. 2 КУпАП, та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Вказана постанова відповідає вимогам ст.ст. 33, 268, 280, 283 КУпАП, а саме інспектор при накладенні стягнення врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, наклав на позивача адміністративне стягнення в розмірі, що передбачений санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП; інспектор роз’яснив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 268 КУпАП; відповідно до ст. 280 КУпАП інспектор з’ясував всіх обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 138 КАС України, факти, що входять до предмету доказування – це обставини, якими обгрунтовуються позовні вимоги чи заперечення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні рішення у справі.
Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб?єкта власних повноважень встановлена презумція його вини. Презумція вини покладає на суб?єкта владних повноважень обов?язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3, який підтвердив факт порушення правил дорожнього руху позивачем. А також свідок ОСОБА_5, який стверджуав. Що знаходився поряд з алієвим Р. у зазначений день та час і останній не порушував ПДР України. оскільки пішохода на дорозі не було.
З огляду на показання цих свідків , суд надає перевагу показанням свідка ОСОБА_3, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення. Свідок ОСОБА_5 в протколі не зазначений , є знайомим позивача, що ставить під сумнів об’єктивність його показань.
Обов?язок суб?єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності. Але з презумції вини суб?єкта владних повноважень не випливає його автоматичний програш у справі, якщо він жодним чином не відреагував на позов або просто його не визнав.
Презумція вини не є абсолютною і не може, як у судовому процесі прецедентної системи права, де відсутність заперечення позову та нез?явлення відповідача у судове засідання розцінюватися судом як визнання позову і тягнути за собою задоволення позову.
Отже, застосування принципу презумції винуватості суб?єкта владних повноважень не обумовлює його автоматичного програшного становища у справі. Невиконання обов?язку відповідача довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, не звільняє суд від обов?язку ухвалити справедливе рішення.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП України ОСОБА_1. у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. є законним та обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам законодавства України, відповідно до чого позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 251, 252, 268, 280, 283, 287, 288 КУпАП, ст.ст. 2 – 15, 17, 71, 104.105, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора Дорожньо-патрульної служби Відділу Державної автомобільної інспекції м. Слов’янська ГУМВС України в Донецькій області Ганзера Р.О. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення.
Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Слов’янського
міськрайонного суду Ю.В. Чернишов