№ 2-2284

                                                                                                             2010 рік.

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

 21 червня 2010   року.                                                     Шевченківський  районний суд м. Чернівці в складі :

 головуючого  -   судді                                                            Богдана С.І.   

 при секретарі                                                                          Боднар С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Чернівці про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій незаконними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати та виплатити недоплачену 30 % надбавку до пенсії як « Дитині війни » за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року та виплачувати її в подальшому,

  В С Т А Н О В И В:  

                 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно положень ст.. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » є дитиною війни. У зв’язку з цим їй на підставі ст.. 6 вищезгаданого Закону повинна виплачуватися щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Про те, що визначена Законом надбавка до пенсії їй протиправно не виплачувалася їй стало відомо нещодавно із засобів масової інформації, у зв’язку з цим, 05.05.2010 року в порядку досудового врегулювання спору вона звернулася до Управління ПФУ у Шевченківському районі м. Чернівці з проханням нарахувати і виплатити грошові кошти починаючи з 01.01.2006 року, на що отримала лист з відмовою.

               Відповідно до підпункту 4 п.2.1 розділу ІІ Положення про управління ПФУ, нарахування і виплата 30 % надбавки до пенсії відноситься до компетенції відповідача, який відповідно до п.1.2 розділу І Положення, у своїй діяльності повинен керуватися Конституцією України і Законом та згідно п. 2.4 розділу ІІ Положення зобов’язаний суворо дотримуватися законних інтересів громадян.

              Вважає відмову ПФУ України в Шевченківському районі м. Чернівці у проведенні нарахування й виплати 30 % надбавки до пенсії з 01.01.2006 року у повному обсязі незаконною та такою, що порушує її право, яке визначене ст.. 6 Закону та гарантованого ч. 2 ст. 3,8,22,46,92 Конституції України.

            Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону , державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, що гарантовано п.п. 1 та 6 ст. 92 Конституції, а згідно ст.. 7 Закону, фінансове забезпечення соціальних гарантій, що визначені ст.. 6 Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

              Конституційним судом України цілою низкою преюдиціальних рішень ( № 8-рп/99 від 06.07.99, № 5-рп/2002 від 20.03.02, № 7-рп/04 від 17.03.04, № 20-рп/04 від 01.12.04, № 6-рп/2007 від 09.07.07 по справі № 1-29/2007, № 10-рп/2008 від 22.05.08 по справі № 1-28/2008 ) вже визнав такі дії держави ( невиплату 30% надбавки ) неконституційними, а своїм останнім рішенням № 26-рп/08 від 27.11.08 по справі № 1-37/08 розтлумачив Кабміну, що законами про державний бюджет не можна вносити зміни до чинних законів, зупиняти їх чи скасовувати, або встановлювати інше правове регулювання правовідносин, які є предметом інших законів, адже держава не може відмовлятися від гарантованих Конституцією та визначених фінансових зобов’язань по забезпеченню прав людини, скасовувати їх чи обмежувати.

            За таких обставин, коли Закон є чинним, а положення бюджетних законів на 2006-2008 роки чи постанова КМУ № 530 від 28.05.08, що стосуються виплат 30 % надбавки дітям війни є неконституційними з часу їх прийняття, вважає, що слід керуватися при розгляді справи принципом верховенства права закріплений Конституцією України.

           Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування » та ст.. 87 Закону України « Про пенсійне забезпечення », підвищена пенсія з урахуванням 30 % надбавки, яка згідно ч.2 ст. 46 Конституції України визначена цим законом повинна виплачуватися за минулий час без обмеження, вона має право на відшкодування за рахунок держави в особі відповідача завданої їй матеріальної шкоди чи моральної шкоди.

          Її вимоги є обґрунтованими, оскільки порушення її права на виплату 30 % надбавки до пенсії сталося внаслідок діянь та інших порушень, які визнані неконституційними.

          Оскільки про порушення її права на 30 % надбавку до пенсії їй стало відомо лише з публікацій в газеті та офіційно з листа відповідача, тому вона стверджує, що термін для звернення до суду не пройшов, тому що без рішень Конституційного суду розібратися в суперечностях законодавства, які по різному регулювали право на 30 % надбавку до пенсії не було можливим. Загальний розмір не виплаченої їй як дитині війни 30 % надбавки до пенсії починаючи з 01.01.06 по 31.12.2009 року включно без індексації складає 5117 грн. 10 коп.

           Тому просила поновити пропущений з поважних причин строк для звернення до суду за період з 01.01.2006 по 31.12.2009 року, визнати діяння управління ПФУ в Шевченківському районі м. Чернівці щодо нарахування і виплати несплаченої їй державної  соціальної допомоги як дитині війни з 01.01.2006 року по теперішній час незаконними, зобов’язати Управління ПФУ в Шевченківському районі м. Чернівці з дня набрання рішенням законної сили нарахувати та виплатити у повному обсязі недоплачену щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, яка передбачена ст.. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни » починаючи з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року загальною сумою 5117 грн. 10 коп., а також нараховувати і виплачувати 30 % надбавку до пенсії у повному розмірі в подальшому.

          Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, які викладені в позовній заяві та дала свої пояснення.

          Представник відповідача-управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці позовні вимог не визнав, дав свої пояснення, що вимоги позивача про виплату щомісячної соціальної допомоги за період з 01.01.2006 року по березень 2007 року не можуть бути задоволені, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності без будь-яких поважних причин, фінансування виплат згідно закону « Про соціальний захист дітей війни » проводиться із Державного бюджету України а не з бюджету Пенсійного фонду України. Всі виплати позивачу проводились відповідно до чинного законодавства, просив в позові відмовити.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які маються в матеріалах справи, вважає , що позов підлягає частковому задоволенню.

              Судом встановлено, що позивачка  має статус дитини війни і має право користуватись пільгами відповідно до ЗУ «Про соціальний захист прав дітей війни».

              Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» пенсія позивачу повина збільшуватись на 30% від мінімальної пенсіі за віком.

                  З позовом до суду позивачка звернулась 17 травня 2010 року.

                   Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права особі встановлюється трьохрічний строк позовної давності. Виходячи з цих вимог закону позивачка пропустила строк позовної давності для пред»явлення вимоги про виплату щомісячної надбавки за 2006 рік, поважних причин його поновлення не має.

                    Пункт 12 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» призупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний  захист прав дітей війни» на 2007 рік .

                   Згідно ст.ст. 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші  соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

                Рішенням Конституційного Суду України  своїм  від 09 липня 2007 року № 1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст.71 ЗУ  «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким припинена на 2007 рік дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

                      При цьому Конституційний суд України у своєму рішенні визначив, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об»єктивних причин це створює протиріччя у законодавству, і як наслідок -скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

                          Рішенням Конституційного суду від 22.05.08  р. № 10-рп визнав положення статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-10 розділу 2 Закони України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», неконституційними, в зв'язку, з чим втратив свою дію.

                     Таким чином, вищезгадана норма статті 6 Закону України від 18.11.04 № 2195-1У «Про соціальний захист дітей війни» в даний час є такою, що діє.  

                       З урахуванням положень статті 19 Конституції України,   єдиним органом, якому надано виключне право (у випадку регулювання правовідносин Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни») виплачувати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, являється територіальне управління Пенсійного фонду України.  

                   Отже   суд не являється органом, який нараховує та виплачує спірну суму, а тому суд виконуючи властиві йому повноваження, в даному випадку зобов'язує відповідача нарахувати дану суму та виплатити, і ні в якому разі - не стягнути, оскільки стягнення не передбачене жодним із названих законів.

                Таким чином є підстави  для зобов'язання управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському  районі м. Чернівці нарахувати і виплатити позивачу   недоотримане підвищення до пенсії як дитині війни на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року   та  з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.

                Суд вважає, що не підлягають  задоволенню вимоги позивача щодо зобов’язання нараховування йому щомісячної соціальної допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії, оскільки ці вимоги суперечать діючому законодавству та у суду не має підстав вважати, що і в подальшому відповідачем будуть порушуватися права позивача щодо отримання надбавки до пенсії згідно з діючим законодавством.  

               Оскільки позивачем сплачено по справі судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп., то ці витрати слід стягнути з відповідача в користь позивача.

               Керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст.ст.3 ч.2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.10,11,88,209,213,215 218 ЦПК   України, суд -

       В И Р І Ш И В:  

Позов   задовольнити частково.  

Зобов'язати  управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському  районі м. Чернівці  нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотримане підвищення до пенсії як дитині війни на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року   та  з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.

            Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці на користь ОСОБА_1 судові витрати  - 3 грн. 40 коп.

             В  решті позовних вимог – відмовити.

 Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

             Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                         Суддя                                              Богдан С.І.