№ 2-2407
2010 рік.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2010 року. Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :
головуючого-судді Богдана С.І.
при секретарі Боднар С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та Кредит » » в особі Чернівецької обласної дирекції філії « Івано Франківське регіональне управління », тертя особа без самостійних вимог Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Балацький О.О. про визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса за № 589 від 25.02.2009 року ,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса в якому зазначила наступне.
25 лютого 2009 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким Олегом Олександровичем вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 на користь ВАТ « Банк Фінанси та Кредит », вважає, що вчинений виконавчий напис винесено з порушенням вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Згідно ст.. 87, ч. 1 ст. 88 Закону України « Про нотаріат » , п.п. 1,3 частини 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабміном України. Нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.
Постановою Кабміну України № 1172 від 29.06.1999 року затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів і пунктом 1 якого визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються нотаріально посвідчені угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.
Відповідно до ст.. 88 Закону України « Про нотаріат » нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості.
Таким чином нотаріус не мав права вчиняти виконавчого напису, оскільки кредитний договір № 1180pv21-07 від 19.06.2007 року, укладений між « Банком Фінанси та Кредит » та ОСОБА_2, з якого виникають зобов’язання по погашенню заборгованості ОСОБА_1 не був укладений в нотаріально-посвідчені формі. Договір же застави іпотеки є похідним від кредитного договору і є лише способом забезпечення зобов’язань за основним договором. Тобто заборгованість ОСОБА_1 перед банком виникла не з умов передбачених договором застави нерухомості, а зі змісту кредитного договору, проте нотаріус не мав права досліджувати виконання його умов та робити висновок про безспірність вимог кредитора, адже він не був нотаріально посвідчений.
Нотаріусу було відомо, що термін закінчення кредитного договору спливає лише 17 червня 2022 року, тобто через 12 років і вимога банку про стягнення заборгованості за кредитом 169570,66 ЄВРО є вимогою про дострокове погашення тіла кредиту, що суперечить чинному законодавству.
Термін повернення всієї суми кредиту позичальником наступає лише через 12 років, а одностороння вимога банку про дострокове погашення тіла кредиту суперечить вимогам чинного законодавства.
Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії є типовим для відповідача. Позивача було позбавлено права вносити зміни і умови самого договору суперечить чинному законодавству по більшості пунктам. Виносячи виконавчий напис нотаріус виходив саме з тих порушень, які були допущені банком та не відповідали вимогам діючого законодавства.
З врахуванням викладеного позивачка просила скасувати виконавчий напис про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 на користь ВАТ « Банк Фінанси та Кредит » вчинений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О. за № 589 від 25.02.2009 року.
В судовому засіданні представник позивачки заявлені вимоги підтримав у повному обсязі і дав свої пояснення.
Представник відповідача позовних вимог не визнав і свої пояснення виходячи з того, що кредитор ОСОБА_2 одностороннє відмовився від виконання кредитного договору згідно якого банк має право вимагати розірвання кредитного договору і в погашення заборгованості вправі був звернутися за вчиненням виконавчого напису на предмет іпотеки, оскільки ОСОБА_1 виступала як поручитель за виконання умов кредитного договору своїм майном.
Представник третьої особи в судовому засіданні вважала,що позовні вимоги безпідставні, нотаріус вправі був виданий виконавчий напис і діяв на підставі Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази суд вважає, що позов слід задовольнити.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та Банком « Фінанси та Кредит » 19 червня 2007 року було укладено кредитний договір згідно якого ОСОБА_2 було відкрито відновлювальну кредитну лінію і він отримав кредит в сумі 170000 ЄВРО. Згідно умов договору ОСОБА_2 зобов’язувався повернути кредит та відсотки за його користування до 17 червня 2022 року. Також згідно умов цього кредитного договору банк мав право достроково вимагати повернення кредиту в разі, якщо позичальник не погашає своєчасно кредит.
На виконання умов кредитного договору Банк « Фінанси та Кредит » 21 червня 2007 року уклав договір іпотеки з гр.. ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_1, яка є поручителем ОСОБА_2 як іпотекодавець. Даний договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що виникли у позичальника ОСОБА_2. З метою забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_1 передає в іпотеку іпотекодержателю будинковолодіння загальною площею 372,50 м.кв., яке знаходиться в АДРЕСА_1.
Законом України « Про іпотеку » не передбачено право іпотекодержателя до закінчення строку виконання основного зобов’язання за кредитним договором звертати стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.
В судовому засіданні представник третьої особи пояснила, що згідно Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено на теперішній час вчинення виконавчого напису нотаріусом на іпотечному договорі і це передбачено зокрема Наказом Мінюсту України № 2152/5 від 16.11.2009 року, яким внесено зміни до пункту 283 Інструкції.
Однак судом встановлено, що виконавчий напис нотаріусом Балацьким О.О. було вчинено 25 лютого 2009 року і на той час п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка була затверджена Наказом Мінюсту України № 20/5 від 03.03.2004 року, передбачалося, що виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у зв’язку з простроченням виплат обов’язкових платежів у разі закінчення строку основного зобов’язання та іпотечного договору.
Таким чином даним пунктом Інструкції прямо заборонялося вчиняти виконавчий напис на іпотечному договорі до закінчення строку основного зобов’язання та іпотечного договору, а тому суд вважає, що виконавчий напис вчинено неправомірно і він не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та ст.ст. 590 ЦК України, ст.ст. 12,33 Закону України
« Про іпотеку », ст.. 88 Закону України « Про нотаріат », пункту 283 « Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України « затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року та п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 2152 від 16.11.2009 року, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Виконавчий напис вчинений нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О. від 25 лютого 2009 року, зареєстрованого під реєстровим № 585 про звернення стягнення на нерухоме майно, яким є будинковолодіння розташоване по АДРЕСА_1 скасувати і визнати таким, що не підлягає виконанню.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
Суддя Богдан С.І.