№ 2-2992

                                                                                                                 2010 рік.

                                                   Р І Ш Е Н Н Я  

                    І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

 19 листопада 2010 року.                                                                    Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                            Богдана С.І.

при секретарі                                                                                     Боднар С.П.

з участю адвоката                                                                              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_2 до Управління освіти Чернівецької міської ради про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

                                             В С Т А Н О В И В :

                Позивач звернувся до суду з позовом про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

                 В позові зазначає, що він був призначений на посаду директора загальноосвітньої школи № 22 з 01.07.1999 року наказом управління освіти Чернівецької міської ради від 29.06.1999 року № 01-07/587. Його призначення було погоджене в установленому порядку органом місцевого самоврядування ( розпорядження Чернівецького міського голови від 29.06.1999 року № 61-к ).

                 З тексту наказу та відповідного запису до трудової книжки вбачається, що він був прийнятий на посаду на умовах безстрокового трудового договору. На таких умовах він працював на посаді до травня 2006 року, коли управління освіти вперше запропонувало підписати контракт.

                 На вимогу роботодавця він підписав контракт від 03.05.2006 року № 128, який являв собою вже строковий трудовий договір з терміном дії з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року. Після закінчення строку його дії контракт був переукладений на новий термін шляхом підписання аналогічного за змістом контракту № 13 від 01.07.2009 року з терміном дії з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року.

               З посади директора ЗОШ № 22 його було звільнено з 30.06.2010 року наказом № 540-к від 29.06.2010 року у зв’язку із закінченням строку дії контракту ( трудового договору ) № 13 від 01.07.2009 року відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП України і його звільнення мотивувалося п.п. 5.2, 6.1 контракту № 13 від 01.07.2009 року.

                 Вважає, що його звільнення є незаконним виходячи з наступного.

                 Його було звільнено у зв’язку з закінченням строку дії контракту термін якого завершувався 30.06.2010 року, однак при цьому не було взято до уваги той факт, що згідно умов контракту повинно було бути оголошено за два місяці до закінчення терміну контракту про його розірвання, а якщо сторона не заявила про розірвання контракту, то він вважається пролонгованим на 1 рік. Оскільки до 29.04.2010 року відповідач не заявив про розірвання контракту, то він був таким чином пролонгованим на 1 рік.

              06.05.2010 року відповідач пред»явив йому персональне попередження про наступне звільнення у зв’язку із закінченням терміну дії контракту, разом з тим таке попередження було складено та пред’явлено йому з порушенням строку встановленого контрактом від 01.07.2009 року № 13. Таким чином він отримав попередження про розірвання контракту в той час, коли термін дії контракту був пролонгований до 30.06.2011 року і тому це попередження не може бути підставою розірвання трудового договору та його звільнення.  

               Відповідач звільнив його у зв’язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору – контракту, разом з тим він працював на посаді директора школи на підставі безстрокового трудового договору, а тому звільнення з посади є незаконним. При прийнятті його на роботу між ним та відповідачем був укладений безстроковий трудовий договір. З тексту наказу від 29.06.1999 року № 01-07/587 не вбачається посилання на будь-який контракт чи інший письмовий трудовий договір, а також відсутнє посилання на тимчасовий характер його трудових відносин.

               Таким чином будь-яких підстав для його звільнення з підстав закінчення строку трудового договору не було і це є незаконним.

                Працював на посаді директора з 01.07.1999 року за безстроковим трудовим договором і вперше підписав контракт № 128 від 03.05.2006 року термін дії якого становив до 30.06.2009 року. Після цього контракт переукладався на новий термін шляхом підписання аналогічного за текстом контракту термін якого діяв до 30.06.2010 року. Після цього строку контракт був переукладений строком до 30.06.2011 року.

                Відповідно до ч.2 ст. 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків передбачених ч.2 ст. 23 КЗпП України вважаються такими, що укладені на невизначений строк. Робота на посаді директора школи не входить до числа випадків передбачених ч.2 ст. 23 КЗпП України. Таким чином оскільки трудовий договір ( контракт ) між ним і відповідачем був неодноразово переукладений, то він вважається таким, що укладений на невизначений строк.

              Також вважає, що умова щодо строковості укладеного між ним та відповідачем трудового договору є незаконною, оскільки погіршує йог становище . Відповідно до ст.. 21 КЗпП України, контракт є особливою формою трудового договору, у якому угодою сторін можуть встановлюватися певні умови, в тому числі строк його дії.

             Таким чином, контракт за своїм змістом є звичайним трудовим договором, і лише формою має певні особливості.

             Відповідно до ч.3 ст. 54 Закону України « Про освіту », педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення з вказаними категоріями працівників строкового трудового договору і таким чином, законодавством не встановлено правові підстави для укладення з ним строкового трудового договору ( в тому числі контракту ).

              Відповідач з яким він перебував у трудових відносинах протягом 7 років ( з 1999 року по 2006 рік ) на умовах безстрокового трудового договору, в 2006 році вперше незаконно нав’язав йому строковий контракт. Це суттєво погіршило його трудове становище, оскільки він з відповідачем навіть не укладаючи контракт, повинні були укласти його на умовах безстроковості.

              Відповідно до п.9 Постанови ПВС України № 9 від 06.11.1992 року « Про практику розгляду судами трудових спорів », трудовий договір на визначений строк укладається лише в разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника. Укладання трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку. Оскільки робота на посаді директора школи за своїм характером може бути встановлена на невизначений строк, то відповідач уклав з ним строковий договір ( контракт ) незаконно.

           Таким чином контракт між ним та відповідачем є недійсним в частині умови про його строковість, а тому його звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору є незаконним.

           Відповідно до ч.3 ст. 54 Закону України « Про освіту », педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору, в тому числі за контрактом. Дана норма закону не містить імперативного припису щодо обов’язковості укладення з вказаними категоріями працівників саме контракту.

           Згідно ч.2, ч.3, ч.4 ст. 20 Закону України « Про освіту », контракти укладаються лише з керівниками навчальних закладів, що є загальнодержавною власністю, підпорядковані міністерству освіти чи іншим міністерствам і відомствам, і які призначаються на посаду відповідними міністерствами. Керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю призначаються відповідними органами управління освітою за попереднім погодженням з органом місцевого самоврядування, при цьому закон не містить вимоги щодо укладення з такими керівниками контракту.

           Він працював на посаді директора Чернівецької ЗОШ № 22, яка перебуває у комунальній власності, призначений на посаду наказом міського управління освіти за погодженням міського голови, а тому не належить до категорії педагогічних працівників, з якими повинен чи може укладатися контракт. Жодним законом не передбачено обов’язку укладання контракту з керівником загальноосвітнього закладу, що перебуває у комунальній власності, укладення контракту з директором не передбачено ні Статутом ЗОШ № 22, ні Посадовою інструкцією директора школи.

          Тому, для поновлення його порушених прав необхідно визнати укладений з ним контракт недійсним, а трудовий договір – безстроковим. Оскільки його було звільнено без законної підстави, тому його потрібно поновити на посаді та стягнути в його користь середній заробіток за увесь час вимушеного прогулу, тобто з моменту звільнення 30 червня 2010 року по день поновлення на роботі.

           Його незаконним звільненням, йому також заподіяно моральну шкоду, яка виражається в тому, що йому заподіяні моральні страждання із-за того, що він весь час коли працював, то завжди виконував свою роботу добросовісно і чесно, а через амбітні поступки керівника управління освіти його принизили в очах всього викладацького колективу м. Чернівці, йому безпідставно виносились догани, які також принижували його честь та гідність. Його незаконне звільнення було опубліковано на сайті управління освіти, в засобах масової інформації, де його трудова діяльність була викладена в негативному світлі. Із-за цього він переніс душевні страждання та нервовий стрес, стан здоров»я та самопочуття  погіршився. На стан здоров»я також вплинула та негативна та видумана інформація яка поширювалася управлінням освіти серед колег по роботі, батьківського та учнівського колективу, педагогічного колективу школи. Із-за цього значно зазнали змін його звичайні життєві зв’язки, ускладнилися його стосунки з колегами, він змушений вести замкнутий спосіб життя, зазнала змін його ділова репутація як педагога та керівника.

                  У зв’язку з цим просив стягнути з відповідача в його користь заподіяну немайнову (моральну) шкоду в сумі 10000 гривень.

             В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просили задовольнити позов повністю і дали свої пояснення.

             Представники відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнали, просили відмовити в позові і дали свої пояснення.                  

              Заслухавши сторін, свідків, дослідивши письмові докази суд вважає, що в позові позивачу слід відмовити.

              Згідно ст.. 23 КЗпП України трудовий договір може бути :

1.   безстроковим, що укладається на невизначений строк ;

2.   на визначений строк, встановлений за погодженням сторін ;

3.   таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не

 можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

            Згідно ст.. 24 КЗпП України при укладенні трудового договору додержання письмової форми є обов’язковою …. При укладенні контракту.

             Судом було встановлено, що розпорядженням Чернівецького міського голови № 61-к від 29.06.1999 року ОСОБА_2 з 01 липня 1999 року було призначено директором середньої загальноосвітньої школи № 22 м. Чернівці за контрактною формою трудового договору , в порядку переведення з управління освіти міської ради.

             Дане розпорядження було продубльовано наказом по Чернівецькому міському управлінню освіти № 01-07/587 від 29.06.1999 року. В наказі зазначено, що ОСОБА_2, інспектора міського управління освіти, призначити на посаду директора ЗОШ № 22 з правом першого підпису на всіх документах та розпорядником кредитів з 01 липня 1999 року за контрактною формою трудового договору.

            Даний наказ був підписаний начальником міського управління освіти Чортиком Б.Р. і з цим наказом був ознайомлений ОСОБА_2 про що свідчить його підпис на даному наказі.

             Про те, що такий наказ мав місце і позивач з ним був ознайомлений в день його винесення підтверджується також журналом наказів по Чернівецькому міському управлінню освіти в якому зберігаються оригінали наказів з 1995 року і даний журнал був оглянути в судовому засіданні і встановлено, що ОСОБА_2 був ознайомлений з наказом про призначення його на посаду директора школи № 22 на контрактній основі.

              З рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 241/6 від 02.04.1997 року вбачається, що з метою ефективного використання та збереження комунального майна виконком прийняв рішення про затвердження форми контракту з керівниками підприємств і установ, заснованих на власності міської ради та з керівниками підприємств і установ, в Статутному фонді яких є частка комунального майна. Були делеговані повноваження на укладення контрактів з керівниками підприємств і установ в розрізі галузей начальникам управлінь та відділів міської ради  ….  – начальнику управління освіти Чортику Б.Р. – навчальних закладів, дитячих установ, РБУ освіти, позашкільних установ…

             Таким чином встановлено, що ОСОБА_2 був прийнятий на посаду директора ЗОШ № 22 м. Чернівці за контрактом.

             Даний контракт був укладений в письмовій формі з ОСОБА_2 та Управлінням освіти Чернівецької міської ради 01.07.1999 року терміном до 30.06.2000 року. По закінченню терміну дії цього контракту з ОСОБА_2 01.07.2000 року було укладено новий контракт терміном дії з 01.07.2000 року по 30.06.2002 року, потім 03.05.2002 року був укладений контракт терміном дії до 30.06.2005 року, потім був укладений контракт 03.05.2006 року терміном з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, потім був укладений контракт 01.07.2009 року терміном дії до 30.06.2010 року.

              На всіх контрактах мається підписи начальника Управління освіти та самого ОСОБА_2 і таким чином позивач знав про те, що з ним укладено трудовий договір на контрактній основі і погоджувався з цим та не оскаржував такий трудовий договір. Йому було відомо, що строк дії контракту припиняється 30 червня 2010 року.

          З витягу з протоколу № 6 наради директорів від 23.04.2010 року вбачається, що перед директорами шкіл та ліцеїв м. Чернівці виступала начальник управління освіти Малишевська В.С., яка повідомила про закінчення терміну дії контрактів і наголосила, що всім керівникам, у яких закінчується термін дії контракту, до 01.05.2010 року необхідно з»явитися в управління освіти для обговорення умов контракту, особливу увагу звернути керівниками ЗОШ № 6,22,39.

             Як вбачається з наказу № 540-к по Управлінню освіти виконкому Чернівецької міської ради від 29.06.2010 року, ОСОБА_2 був звільнений 30 червня 2010 року з посади директора Чернівецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 22 Чернівецької міської ради, у зв’язку із закінченням строку дії контракту ( трудового договору ) № 13 від 01.07.2009 року відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП України.

             Підстава для звільнення п.п. 5.2,6.1 контракту № 13 від 01.07.2009 року.

            Таким чином аналізуючи зібрані докази суд вважає, що відповідач правомірно прийняв рішення про звільнення позивача з роботи, оскільки закінчився строк дії контракту, одна із сторін , а саме Управління освіти виконкому Чернівецької міської ради не бажало продовження контракту з ОСОБА_2, а тому було прийнято рішення про його звільнення.

            Посилання позивача на те, що при прийнятті його на роботу директором ЗОШ № 22 м. Чернівці йому ніхто не говорив про те, що трудовий договір укладається у формі контракту і має строкову дію, він можливо і підписував контракти, але йому підсовували у відділі кадрів різні документи і він міг не читаючи підписати їх, суд розцінює критично, вони спростовуються наявними у справі письмовими доказами. Також суд не може прийняти до уваги посилання позивача та його представника про те, що підписи начальника управління освіти Чортика Б.Р. та заступника міського голови Ілащука В. не відповідають дійсності, печатки на документах також не відповідають дійсності і являються підробленими, оскільки такі твердження їх є не конкретними, а уявними.

            Оскільки відповідач правомірно прийняв рішення про звільнення позивача з роботи, при цьому не було допущено будь-яких порушень трудового законодавства, то суд вважає, що в позові позивачу слід відмовити.

             На підставі викладеного та ст.ст. 21,23, 24, 36 п.2, 232 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10,60,209,213,215,218 ЦПК України, суд –

                                                          В И Р І Ш И В :

             В позові ОСОБА_2 до Управління освіти Чернівецької міської ради про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовити.

            На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                 Суддя                                                        Богдан С.І.