Справа № 2-2907/10.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   УКРАЇНИ  

18 листопада 2010  року      Шевченківський районний  суд м.Чернівці в складі:  

головуючого судді                -     Яреми Л.В.  

при секретарі               -     Скрипій А.А.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом     ОСОБА_1 до ОСОБА_2,   ОСОБА_3   про   визнання   договору   удаваним,   визнання    укладеним    договору  купівлі-продажу, визнання права власності на транспортний засіб , -  

В С Т А Н О В И В:  

  Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2,   ОСОБА_3   про   визнання   договору   удаваним,   визнання    укладеним    договору  купівлі-продажу, визнання права власності на транспортний засіб.  

  Посилається на те, що 27 вересня 2009 року він придбав у відповідача ОСОБА_3 автомобіль марки ВАЗ-21121, 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, який зареєстрований Чернівецьким МРЕВ ВДАІ УМВС україни в Чернівецькій області на ім’я ОСОБА_2 Даний автомобіль він знайшов на ринку «Калинівський», де його реалізовував ОСОБА_3 Під час розмови ОСОБА_3 йому розповів, що декілька місяців тому, він даний автомобіль придбав у відповідача ОСОБА_2, а він оформив на нього генеральну довіреність, якою уповноважив його продати автомобіль за ціною та на умовах на його розсуд, зняти з обліку в ДАІ, керувати даним автомобілем та виконувати від його імені інші дії. Оскільки автомобіль не був зареєстрований  на ОСОБА_3, а транспортний засіб по технічному стану, ціні та іншим характеристикам підходив йому, він погодився придбати його і домовився укласти з ним угоду на купівлю автомобіля, шляхом оформлення на нього генеральної довіреності від імені власника автомобіля, яким являвся ОСОБА_2 Дана довіреність на його ім’я та дружину – ОСОБА_4 була виготовлена від імені ОСОБА_2 27 вересня 2009 року, на підставі якої, його та ОСОБА_4 було уповноважено продати даний автомобіль за ціною та на умовах на власний розсуд, а також страхувати, здати в оренду, передати в позичку, обміняти, експлуатувати, зняти з обліку та керувати даним автомобілем, вчиняти інші дії, що передбачені довіреністю. Після посвідчення приватним нотаріусом  довіреності від імені ОСОБА_2, він у присутності свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 5200 доларів США, що на той час становило 41635 грн. 36 коп., а ОСОБА_3 передав йому даний автомобіль, ключі від нього, свідоцтво про його реєстрацію та довіреність на його ім’я від імені ОСОБА_2, після чого  ОСОБА_2 скасував видане на його ім’я доручення.  

  Просить  визнати договір доручення, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1  27 вересня 2009 року удаваним та визнати його договором  купівлі-продажду легкового автомобіля ВАЗ-21121, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та визнати за ним право власності на вказаний автомобіль.    

    Позивач ОСОБА_1  та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю,  просять задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в позові, повністю підтвердивши викладені в ньому обставини. Як пояснив позивач ОСОБА_1  він  домовився з ОСОБА_3, який продавав автомобіль за довіреністю від ОСОБА_2,  про  купівлю автомобіля,  але  з метою економії коштів, які  йшли на сплату податків, уклали договір доручення з власником автомобіля ОСОБА_2, а не договір купівлі-продажу транспортного засобу. Насправді вони домовились про купівлю-продаж автомобіля і після отримання  довіреності, в присутності свідків позивач передав ОСОБА_3 5200 доларів США. При цьому автомобіль з обліку в ДАІ  не був знятий.  

  Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що він продав ОСОБА_1  належний йому автомобіль ВАЗ-21121, який він придбав у ОСОБА_2 на підставі генерального доручення. Договір купівлі-продажу не укладався, так як позивач сам відмовився укладати договір купівлв-продажу, захотів керувати  автомобілем на підставі   доручення від власника.  

  Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце  розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу в його відсутність.  

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача ОСОБА_3, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає,  що у задоволенні позову слід відмовити .  

Відповідно до ч.1 ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили.  

  Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.    

Отже, договір є правовою формою узгодження волі сторін, спрямованої на досягнення певного правового результату.  

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.    

Із змісту вказаної норми слідує, що сторони мають можливість вільно визначити характер договору який вони укладають та його зміст.  

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1   та ОСОБА_4  від відповідача  ОСОБА_2 27 вересня .2009 року отримали довіреність відповідно до якої  ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які діють кожен окремо, незалежно один від одного, продати  за ціну і на умовах   на їх розсуд, а також страхувати, здати в оренду, передати в позичку, обміняти, експлуатувати, зняти з обліку, та водити, належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  серії КХС НОМЕР_3, виданого і зареєстрованого Чернівецьким МРЕВ ВДАІ  УМВСУ в Чернівецькій області 10 грудня 2005 року, транспортний засіб марки ВАЗ 21121, моделі 11001, випуску 2005 року, шасі ( кузов) №НОМЕР_2, реєстраційний  номер НОМЕР_1.     Для чого надано їм  право: представляти його інтереси в органах нотаріату, відповідних органах Державтоінспекції, в будь-яких інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності з усіх без винятку питань, пов’язаних з експлуатацією, відчуженням транспортного засобу, його переобладнанням, ремонтом, проходженням технічного огляду,  визначати на власний розсуд місце стоянки траспортного засобу, при необхідності  зняти транспортний засіб з обліку, поставити на облік,  одержати транзитні номери, подавати та одержувати  необхідні довідки та документи, включаючи заяви, дублікат реєстраційного документа у випадку його втрати, укладати від його імені договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження та користування транспортним засобом, визначаючи на власний розсуд ціну та інші умови, одержувати належні йому за цими договорами грошові суми, укладати договори страхування,  укладати, що в тому буде необхідність, від його імені договори про відшкодування завданої шкоди, одержувати за такими договорами грошові суми у розмірах згідно з калькуляціями або за домовленістю,  сплачувати необхідні податки, а також вчиняти всі інші дії, пов’язані з цією довіреністю. Довіреність видана строком на десять  років з правом передоручення третім особам  і з правом використання транспортного засобу за межами України, і дійсна до 27 вересня 2019 року   .  

Відповідно до частини 1 статті 1000 Цивільного кодексу України,  за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин,  вчинений повіреним,  створює,  змінює,  припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.  

  Як вбачається із самої довіреності від 27.09.2009 року, то  дана  довіреність видана ОСОБА_2  на двох осіб ОСОБА_1 та  ОСОБА_4, а не тільки на одного позивача.  

Відповідно до “Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів...”, затвердженого постановою КМУ від 7 вересня 1998 року №1388, встановлена процедура державної реєстрації усіх транспортних засобів та зняття їх з обліку, яка відповідно до п.2 є обов’язковою для усіх фізичних та юридичних осіб, що є власниками транспортних засобів.  

Відповідно до п.7, 8,  вищезазначених Правил  правомірність придбання транспортних засобів  підверджуються документами, скріпленими  підписами відповідної посадової особи і печаткою , виданим суб’єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки,  митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального населення, підприємствами –виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами укладеними на товарних біржах. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.  Відчуження власником транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться. Якщо транспортний засіб знімається з обліку в зв’язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію  ( технічному паспорті), робиться відмітка про зняття з обліку транспортного засобу для реалізації в межах України.       Власники тарнспортних засобів зобов’язані зареєструвати їх протягом десяти діб після придбання.  

    Ні відповідач  ОСОБА_2, як власник автомобіля, ні  ОСОБА_3, як його повірений не звертались в підрозділи ДАІ про зняття спірного автомобіля з обліку та реєстрації його за  позивачем.  

    Вказане свідчить про те, що сторони правочину, договору доручення від 27.09.2009 року, бажали укласти саме таку угоду, а не договір купівлі-продажу між  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  

Посилання представника позивача на приховання вищезазначеною довіреністю від   27 вересня 2009  року договору купівлі-продажу автомобіля є безпідставними, оскільки відповідач ОСОБА_2, надавши позивачу 27.09.2009 року  довіреність, висловив свої намірі щодо  права на керування та розпорядження спірним автомобілем. Видача довіреності не є правовим оформленням переходу права власності на нього. Як вбачається з матеріалів справи після укладання сторонами довіреності на розпорядження спірним автомобілем, автомобіль ВАЗ 21121 не вибув з володіння власника ОСОБА_2, що підтверджується  даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10.12.2005 року  та скасуванням ним 22.11.2009 року виданої ним довіреності на ім’я позивача та його дружини.  

    Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.    

  Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦК України  правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державної реєстрації, а також правочини, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсності мають вчинятися у письмовій формі.  

    Договір купівлі продажу автомобіля повинен укладатися в письмовій формі, оскільки тягне за собою перереєстрацію власника автомобіля.  

Так,  відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України,  за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  

Судом встановлено,  що сторони між собою не досягли усіх істотних умов договору купівлі-продажу автомашини щодо ціни,  терміну сплати і не надали суду письмових доказів відносно цього.  

Позивачем  не представлено суду жодних належних доказів,  які б свідчили про те,  що він передав відповідачу ОСОБА_2  чи його повіреному, грошову суму у розмірі 5200 доларів США,  хоча відповідно до пункту 3 статті 208 Цивільного кодексу України,  у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму,  що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,  крім правочинів,  передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.  

Згідно  статті 1006 Цивільного кодексу України,  повірений зобов'язаний після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність,  строк якої не закінчився,  і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи,  якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення,  негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.  

Таких доказів, що  ОСОБА_3 передав   довірителеві ОСОБА_2 отримані кошти від продажу автомобіля, суду теж не надано.  

22 листопада 2009 року, через неотримання власником оплати вартості автомобіля, ОСОБА_2  звернувся з заявою до нотаріуса про скасування довіреності від 27 вересня 2009 року та скасування довіреності  на ОСОБА_3  

Таким чином, у судовому засіданні   достовірно встановлено, що воля сторін при укладанні довіреності не була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, а саме довіреністю від  28.09.2009 року,  тому дана довіреність не може бути визнана удаваним правочином.  

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.  

  За таких обставин суд приходить до висновку, що договір доручення від 27.09.2009 р. не є удаваним і немає жодних підстав визнати за позивачем право власності на автомобіль ВАЗ-21121, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору доручення удаваним, визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля та визнання права власності на автомобіль слід відмовити.  

На підставі  викладеного ст.ст.     203, 206, 208, 235, 328, 334, 626, 627, 655, 1000, 1006 ЦК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388  «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60,   208, 209, 212-215, 218 ЦПК України,  суд, -  

  ВИРІШИВ:  

  В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2,   ОСОБА_3   про   визнання   договору   удаваним,   визнання    укладеним    договору  купівлі-продажу, визнання права власності на транспортний засіб відмовити.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги   протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

    СУДДЯ                                                                        Л.В.ЯРЕМА                

.