Справа № 2-3795/10.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2010 року Шевченківський районний суду м.Чернівці в складі:
головуючого судді: Яреми Л.В.
при секретарі: Скрипій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про забезпечення позову,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ПАТ КБ “ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач у поданій до суду заяві про забезпечення позову просить тимчасово обмежити право виїзду за межі України відповідачки ОСОБА_1, оскільки відповідачка не виконує належним чином умови кредитного договору № 249401-CRED від 10 вересня 2008 року, у зв’язку із чим виникла заборгованість за кредитом, а також накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачці ОСОБА_1, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, оскільки неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 151 ч. 1 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Суд вважає, що в задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову в частині тимчасового обмеження права виїзду за межі України відповідачці ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки такий вид забезпечення позову не є матеріальним та не передбачений ЦПК України. Крім того судом не можуть бути обмежені конституційні права громадян на вільне пересування.
Заява ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову подана із порушенням вимог, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у зв’язку з якими необхідно забезпечити позов, вид позову, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості необхідні для забезпечення позову (ч.2 ст. 151 ЦПК України).
В поданій заяві ПАТ КБ «ПриватБанк» не зазначає причини у зв’язку із якими слід забезпечити позов, не обґрунтовує необхідність забезпечення позову, що позбавляє суд дійти висновку про наявність достатнього обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; крім цього позивачем не надано до заяви доказів, що саме у відповідачів наявні грошові кошти, рухоме та нерухоме майно. Крім цього, не зазначено в заяві конкретно на яке майно, грошові кошти відповідачів слід накласти арешт; де знаходиться дане майно і з чого воно складається та чи належить відповідно це майно на праві власності останньому.
У відповідності до вимог ч.8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України повертає її заявникові.
Заявник при цьому не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову повторно звернутися до суду.
Тому суд вважає, що слід повернути заяву заявнику в частині накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачці ОСОБА_1, оскільки відсутні докази належності грошових коштів, рухомого та нерухомого майна на праві власності відповідачці ОСОБА_1
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, –
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про забезпечення позову в частині тимчасового обмеження права виїзду за межі України відповідачці ОСОБА_1 - відмовити.
Повернути заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачці ОСОБА_1 заявникові без розгляду.
Ухвала в частині відмови в забезпеченні позову може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ Л.В.ЯРЕМА