Справа № 2-4319/10

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

 14 грудня 2010 року                                                                                                  м. Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова  

у складі :головуючого судді                               Цибенко І.В.

                при секретарі                                        Боргамин К.Є.

з участю :    позивача                                           ОСОБА_1

відповідача                                                            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення, -

  В С Т А Н О В И В:  

        ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом, в якому просять виселити відповідача з належної їй на праві власності квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, усунувши таким чином перешкоди у здійсненні нею права власності на належне їй майно, так як ОСОБА_2 не являється членом її сім»ї більше шести років, неналежно поводиться, наносить їй тілесні ушкодження. Оскільки відповідач порушує її право власності та через неправомірні дії створює обстановку для неможливого проживання їх та її доньці в одній квартирі з відповідачем, відповідно до ст.. 116 ЖК України, ОСОБА_2 підлягає виселенню з вказаної квартири.  

            В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.    

            Відповідач позов не визнав, вказуючи, що він подарував частину квартири позивачці. На даний час борг згідно боргової розписки позивачкою не сплачений, у зв»язку з чим він не може придбати інше житло.

     Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, яка залучена до участі у розгляді справи ухвалою суду від 24.11.2010 року, в судове засіданні не зв»явилась, але подала письмові заперечення, відповідно до яких вважає, що позов має бути задоволений.    

     Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.  

 Встановлено, що позивачці на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування укладеного між позивачкою та відповідачем, відповідно до якого останній 19 червня 2007 року подарував ОСОБА_1 вищевказану квартиру (а.с. 6-9).  

На час розгляду даної справи в квартирі зареєстрований і мешкає відповідач ОСОБА_2, позивачка ОСОБА_1 та їх донька ОСОБА_3

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між подружжям розірвано 06.05.2004 року.

       З пояснень позивача, а також досліджених в судовому засіданні справи за скаргою приватного обвинувачення, та наявній в ній постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за зверненнями ОСОБА_1 від 07.10.2010 року, вбачається, що відносно ОСОБА_2 винесено протокол офіційного попередження про недопущення антисуспільної поведінки, яким попереджено про неприпустимість конфліктів з колишньою дружиною.  

        Згідно з ч. 4 ст. 65 Житлового кодексу України до членів сім’ї власника будинку  (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього кодексу, зокрема, і один з подружжя. Припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє членів сім’ї права користуватись займаним приміщенням.    

 Відповідно до ст. 157 Житлового кодексу України членів сім’ї власника житлового будинку може бути виселено у випадках, передбачених ст. 116 цього кодексу, а саме, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушують правила співжиття, роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними. Виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.  

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 1204.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» при вирішенні справ про виселення на підставі ст.. 116 ЖК України осі, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ним в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці винного виселення може статись і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомі, а також заходи громадського вплив, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача.  

     З пояснень  самої позивачки та показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 вбачається, що повторних конфліктних ситуацій з боку відповідача не вчинялось.  

 Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач являється колишнім членом сім’ї власника квартири, який правомірно заселився до квартири. Суду не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 систематично порушує правила співжиття.    

 Об’єктом права власності, яке позивач вважає порушеним, є жиле приміщення – будинок, а отже режим проживання в ньому регулюється нормами Житлового кодексу України, тому суд вважає, що до вирішення спірних правовідносин неможливо застосувати положення Цивільного кодексу України, які регулюють захист права власності особи. Відповідно до ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення, або обмежений у праві користування ним інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законом. Та обставина, що особа є власником жилого приміщення, а отже має охоронюване законом право володіти, розпоряджатись і користуватись належним йому майном, сама по собі не може бути підставою для виселення інших осіб, які там правомірно проживають.    

           Виходячи з наведеного, заявлений ОСОБА_1 не ґрунтується на доказах, а отже задоволенню не підлягає.    

      Керуючись ст.. 47 Конституції України, ст.. 10, 11, 57-62, 88, 208, 209, 212 -  215, 218, 202  ЦПК України, ст.ст. 391, 386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 116, 156, 157 Житлового Кодексу України, суд -  

  В И Р І Ш И В:  

       В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення – відмовити.  

       Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Ново заводський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

    Суддя                                                                                                         І.В. Цибенко

                                                                                                      Справа № 2-4319/10

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

(вступна та резолютивна частина)  

 14 грудня 2010 року                                                                                                  м. Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова  

у складі :головуючого судді                               Цибенко І.В.

                при секретарі                                        Боргамин К.Є.

з участю :    позивача                                           ОСОБА_1

відповідача                                                            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення, -

  В С Т А Н О В И В:  

     Враховуючи необхідність витрачення значного часу на виготовлення повного рішення, пов»язаного з необхідністю обґрунтування доводів сторін, суд в порядку ст.. 218 ЦПК України проголошує вступну та резолютивну частину. Повне рішення суду бкде виготовлено 19.12.2010 року.  

       Керуючись ст.. 47 Конституції України, ст.. 10, 11, 57-62, 88, 208, 209, 212 -  215, 218, 202  ЦПК України, ст.ст. 391, 386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 116, 156, 157 Житлового Кодексу України, суд -  

  В И Р І Ш И В:  

       В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення – відмовити.  

       Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Ново заводський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

    Суддя                                                                                                         І.В. Цибенко