Справа № 2-а-2320/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
В складі:
головуючого-судді Ченцової С.М.,
секретаря Биховець Н.М.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії, –
В С Т А Н О В И В:
20.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання дій відповідача щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії по ст.. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, зобов’язання відповідача провести перерахунок основної державної та додаткової пенсії у відповідності до ст.. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.06.2008 року з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії в зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплату.
Свої вимоги мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи по захворюванню, пов’язаному з аварією на ЧАЕС. Зазначає, що має право на пенсію призначену згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, всупереч діючому закону відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії, і йому нараховується пенсія згідно з постановами Кабінету Міністрів України, що значно менше, ніж передбачено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 24.11.2010 року позовна заява ОСОБА_1 в частині вимог за період з 01.06.2008 року по 19.04.2010 року залишена без розгляду.
В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду заяву, де просить розглядати справу у його відсутність. Позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надав письмові заперечення, в яких просить справу розглянути без його участі та відмовити в задоволенні позову.
Оскільки всі особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з’явились, відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 2 групи, за захворюванням пов‘язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.9,10), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова). З 12.11.2009 року і по теперішній час отримує пенсію за віком призначену згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров‘ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи – 75 % мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання та у зв‘язку з втратою годувальника. Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв‘язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі – 8 мінімальних пенсій за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що при вирішенні даного спору треба керуватися ст.ст. 50,54,67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно з яким розмір пенсій для інвалідів ІІ групи від Чорнобильської катастрофи не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія - 75% мінімальної пенсії.
Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності зі ст. 17 Закону “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” розміри мінімальної пенсії, мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму встановлюються виключно законами.
Так, згідно ст. 28 ч.1 Закону “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Доводи відповідача про те, що вказана норма не розповсюджується на пенсії чорнобильців, не приймається до уваги, оскільки, іншого Закону, яким би визначався розмір мінімальної пенсії за віком, не існує.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в Законі «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2010 року – 695 гривень, з 1 квітня 2010 року – 706 гривень, з 1 липня 2010 року – 709 гривен, з жовтня 2010 року – 723 гривні.
Оскільки, починаючи з 12.11.2009 року позивач отримує пенсію за віком, обчислену згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» із заробітку, отримує додаткову пенсію відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що підтверджується листом Управління (а.с.7-8), тому, починаючи з 12.11.2009 року не має права на перерахунок пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тому, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на перерахунок надбавки до пенсії згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 20.04.2010 року по 24.11.2010 року (день винесення рішення).
Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім‘ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 996-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, нижчий розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із прожиткових мінімумів на одну особу, яка втратила працездатність, затверджених законами України про Державний бюджет України на відповідні роки.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в судове засідання не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Щодо вимог про зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 75% мінімальної пенсії, то відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Будь-яких доказів про порушення прав, свобод або інтересів позивача в подальшому щодо нарахування додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком суду не надано, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню також не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково: необхідно визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова щодо відмови у перерахунку та виплаті додаткової пенсії за період з 20.04.2010 року по 24.11.2010 року; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за період з 20.04.2010 року по 24.11.2010 року відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення з урахуванням раніше сплачених сум.
Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення, відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 8-11, 41, 69-72, 99, 104-106, 158-163, 185 КАС України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 20.04.2010 року по 24.11.2010 року - протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 з 20.04.2010 року по 24.11.2010 року включно відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення, виключивши при нарахуванні та виплаті вже нараховану та сплачену пенсію.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: С.М.Ченцова