Судове рішення #12916399

Цивільне судочинство                 Справа №2-461-10  

Категорія –спори, що  

виникають із сімейних  

правовідносин - 45  

  ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Рішення  

Іменем України  

м.Любомль                                                                                      09 грудня 2010 року  

Любомльський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді            Мосієвича І.В.,

при секретарі            Кузьміній  Т.О.,  

з участю позивача                ОСОБА_1,

відповідача                            ОСОБА_2,

представника органу опіки та піклування Сацюк О.П.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей ,-  

  встановив:  

 До суду із позовною заявою  звернувся ОСОБА_1, який просить постановити рішення про визначення місця проживання спільних з ОСОБА_2 дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 – по місцю проживання позивача. Свої позовні вимоги обґрунтував  тим, що з відповідачкою перебував у шлюбі, який розірвано в 01 листопада 2010 року, спільної згоди, щодо того з ким будуть проживати діти, не дійшли. Позивач забезпечений власним житлом, має  постійний дохід.  

Відповідачка проживає у своїх батьків, ніде не працює і має намір виїхати на роботу за кордон. Стосунки між батьком та дітьми близькі, старший син ОСОБА_4  виявив бажання проживати разом з батьком. На словах відповідачка згідна, щоб діти проживали з позивачем, однак фактично тому перешкоджає, тому  змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.

Відповідачка вимоги позову визнала.

Представник органу опіки та піклування проти задоволення позову не заперечує, оскільки у позивача є відповідні належні умови для проживання, утримання та виховання дітей.  

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.  

З копії рішення Любомльського районного суду від 01.11. 2010 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  було  розірвано 01 листопада 2010 року.  

Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2, батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2

З акту обстеження умов проживання від 12.11.2010 року служби в справах дітей Любомльської райдержадміністрації, вбачається, що сім’я позивача матеріально забезпечена, створені умови для розвитку та навчання дітей.

Згідно довідки № 428 від 26.10.2010 року відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині 9971 на посаді військовослужбовця, і його середньо місячна  

1 інстанція                       код суду 0310    

2

заробітна плата становить 2296, 3 грн.        

З заяви сина сторін ОСОБА_4 вбачається, що останній висловив згоду проживати саме з батьком.

Згідно свідоцтва про право власності на житло вбачається, що позивач є співвласником квартири, яка знаходиться за адресою в АДРЕСА_1

Відповідно до довідки виданої Виконавчим комітетом Любомльської міської ради від 03.11.2010 року № 2428 разом із позивачем по вул. АДРЕСА_1 проживала його дружина – ОСОБА_2 та проживають діти: ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відповідно  ч.2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно ч. 3 ст. 29 ЦК України у разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно ч.1ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків особиста прихильність дитини до кожного із них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення.  

Таким чином, заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника органу опіки і піклування, дослідивши і проаналізувавши докази у справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на доведених фактичних обставинах і відповідають закону, а тому позов підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідачку.

Керуючись ст.ст.  10, 11, 209, 212, 214-215, 218   ЦПК України, на підставі ст.ст. 160, 161 СК України,  суд,   -  

вирішив:  

        Позов  ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання їх батька ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

  Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 понесені останнім судові витрати при подачі позовної заяви  у виді судового збору в розмірі 8,50 (вісім) гривень 50 копійок та 120,00 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  всього  128 ( сто двадцять вісім ) гривень 50 копійок.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення скарги про апеляційне оскарження. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Головуючий : суддя       І.В.Мосієвич  

  • Номер: б/н 707
  • Опис: про визнання права власності на частину квартири, вселення та усунення перешкод в користуванні спільним майном
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-461/10
  • Суд: Дарницький районний суд міста Києва
  • Суддя: Мосієвич Ігор Вадимович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Зареєстровано
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 30.09.2015
  • Дата етапу: 30.09.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація