УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 серпня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого ЛадикиЯ.І.,
суддів Стефанів Н.С., Гандзюка В.П.,
з участю: прокурора Журавльова Є.Є.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши 8 серпня 2006р. у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Верховинського району Фістера О.М., засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3. на вирок Верховинського районного суду від 29 травня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком ОСОБА_1
, уродженець -та житель АДРЕСА_2, українець, освіта середня, неодружений, несудимий, непрацюючий, громадянин України,-
засуджений за ст. 187 ч.4 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією
належного йому майна;
ОСОБА_2 народження, уродженець та житель АДРЕСА_2, українець, освіта неповна середня, розлучений, раніше судимий 26 серпня 2005 року за ст. 164 ч. 1 КК України до громадських робіт в обсязі 80 годин, робітник Верховинського райкомунгоспу, громадянин України, -
засуджений за ст. 187 ч.4 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією
належного йому майна.
Строк відбування покарання визначено рахувати обом засудженим з 23 листопада
2005 року.
Запобіжний захід залишено їм попередній - тримання під вартою.
В порядку часткового задоволення цивільного позову постановлено стягнути з
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно 8564 грн. 57 коп. матеріальної та 10 000 грн.
моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1. і ОСОБА_2 визнані винуватими у тому, що 20
листопада 2005 року, біля 23 години, знаходячись у АДРЕСА_2
району, вчинили на потерпілого ОСОБА_3 розбійний напад, заподіяли йому тяжкі
тілесні ушкодження, небезпечні для життя і здоров'я та заволоділи грошима, горілкою,
пивом і цигарками на загальну суму 700 грн.
Справа № 11-386/2006р. Головуючий у І інстанції Токарук В.І.
Категорія ст. 187 ч.4 КК України Доповідач Ладика Я.І.
В поданій апеляції у зміненому вигляді помічник прокурора Верховинського району Фістер О.М. посилається на невідповідність вироку вимогам ст. 334 КПК України, оскільки сформульоване судом обвинуваченням є неконкретним. В ньому не зазначено, хто, чим і які конкретні тілесні ушкодження заподіяв потерпілому. Суд належним чином не дослідив всіх даних про особу ОСОБА_2, не вказав на підставі яких даних вартість майна, яким заволоділи нападники, складає 700 грн. В резолютивній частині вироку не зазначено на чию користь потрібно стягнути заподіяну шкоду і які саме речові докази підлягають поверненню потерпілому. А тому помічник прокурора просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1. посилається на необ'єктивність досудового та судового слідства. Вважає, що його дії безпідставно кваліфіковані як розбій, оскільки він потерпілого не бив і не мав наміру його пограбувати. Уточнюючи свої вимоги, просить постановити новий вирок, вчинене ним перекваліфікувати на більш м'яку статтю КК України і з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому більш м"яке покарання.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи;"оскільки у них з ОСОБА_1 не було попередньої домовленості вчинити розбійний напад на потерпілого. Свої дії по заволодінню майном ОСОБА_3 ОСОБА_1. з ним не узгоджував, а тому відповідно до ч.5 ст. 29 КК України він не може нести відповідність за те, що вчинив ОСОБА_1. Просить скасувати вирок, постановити новий, кваліфікувати його дії як хуліганство, врахувати щире каяття, його сімейне становище, часткове відшкодування завданих потерпілому збитків і призначити покарання, яке відповідає санкції тієї статті, за якою він повинен нести відповідальність.
В апеляції, поданій в інтересах засудженого ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_3., не оспорюючи обставин вчиненого злочину та кваліфікації дій ОСОБА_2, посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його особі. Окрім цього, вважає, що вартість викраденого у потерпілого майна та розмір його позовних вимог не обгрунтовані достовірними доказами, а тому просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити його підзахисному більш м'яке покарання, а потерпілому в частині відшкодування матеріальних збитків в позові,зідмовити.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених, які підтримали свої апеляції, пояснення та обґрунтування прокурора, який підтримав апеляцію помічника прокурора Верховинського району Фістера О.М. у зміненому вигляді та заперечує доводи інших апелянтів, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених та адвоката ОСОБА_3. підлягають до задоволення частково, а апеляція помічника прокурора Верховинського району Фістера О.М. у повному обсязі з таких підстав.
Згідно ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
За змістом ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
У мотивувальній частині вироку викладаються підстави для задоволення або відхилення цивільного позову, а також підстави для відшкодування матеріальних збитків.
Проте, цих вимог процесуального закону суд належним чином не виконав.
У сформульованому судом обвинуваченні не вказано з якою метою і з яких мотивів засуджені напали на ОСОБА_3 В обвинубаченГне зазначено, хто з засуджених завдавав потерпілому удари, чим, по яких частинах тіла і які конкретно тілесні ушкодження йому заподіяно.
Окрім цього, суд не вказав у ньому суму грошей, вартість горілки, пива та цигарок, якими заволоділи засуджені. Тому незрозумілим є висновок суду, що загальна вартість цього майна складає 700 грн.
з
У мотивувальній частині вироку суд не навів підстави для зменшення відшкодування моральної шкоди.
Суд не мав достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1. „чистосердечно розкаявся", оскільки з його показань вбачається, що у вчиненні злочину, за який його засуджено,-він визнає вину частково.
Висновок суду по те, що ОСОБА_1 характеризується позитивно, суперечить змісту характеристики на нього за місцем проживання.
Суд належним чином не дослідив дані про особу ОСОБА_2, зокрема ті, що стосуються його попередніх судимостей.
Неврахованою залишається та обставина, що злочин вчинено проти особи похилого віку.
Всупереч вимогам ч. 1 ст. 29 КПК України, суд не вжив заходів для відшкодування понесених витрат закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого.
В резолютивній частині вироку суд не вказав на користь кого належить стягнути зазначені в ній суми і які саме речові докази належить повернути потерпілому. Якщо поверненню підлягають вилучені у засуджених його матеріальні цінності, то суду належало це врахувати при визначенні розміру цивільного позову.
За таких обставин вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути допущені судом порушення закону та постановити законний і обґрунтований вирок.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3. задовольнити частково.
Апеляцію помічника прокурора Верховинського району Фістера О.М. у зміненому вигляді задовольнити повністю.
Вирок Верховинського районного суду від 29 травня 2006 року щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Судді:
ЯЛ. Ладика Н.С. Стефанів В.П. Гандзюк