В И  Р  О  К                                                         

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И           Справа № 1-154/07 р.

02 листопада  2007 року           Хорольський  районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді  Миркушіної  Н.С

                при секретарі - Корнет В.М.

з  участю :  прокурора -  Герасименко Д.О.,                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорола  кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1                                                    року народження, уродженки та мешканки 

АДРЕСА_1 Полтавської області, громадянки України, українки, освіта повна загальна середня, непрацюючої,одруженої,  раніше не судимої,

у вчиненні  злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 191 КК України,

                                                         В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 повторно вчинила привласнення та розтрату чужого майна, яке було ввірене їй та перебувало в її віданні ,за слідуючих обставин.

         Згідно договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_2 та продавцем ОСОБА_1, остання являється матеріально-відповідальню особою, несе матеріальну відповідальність за ввірені їй для реалізації товаро-матеріальні цінності, зберігання під час реалізації, а також за отримані від реалізації товаро- матеріальних цінностей кошти.

         Продавець магазину «Продукти», розташованого в с.Настасівка Хорольського району, ОСОБА_1 в порушення правил торгового обслуговування населення , діючи з прямим умислом, направленим на привласнення та розтрату товаро-матеріальних цінностей, які були ввірені їй та перебували в її віданні, будучи матеріально-відповідальною особою,повторно в період часу з 01.06.06 р. по 02.02.07 р.скоїла привласнення та розтрату  ввірених їй товаро-матеріальних цінностей шляхом розтрати, а саме товарів та коштів , виручених від їх реалізації, які були ввірені їй та перебували в її віданні і являлись майном, належним приватному підприємцю ОСОБА_2 Товаро-матеріальні цінності ОСОБА_1 використовувала для власних потреб, що призвело до утворення в її підзвіті нестачі товаро-матеріальних цінностей на суму 4597,61 грн., що завдало збитків охоронюваним законом  правам та інтересам приватного підприємця.

         Вищевказані дії ОСОБА_3, як це було встановлено 02.02.07 року документальною ревізією, призвели до утворення недостачі товаро-матеріальних цінностей в магазині «Продукти» на загальну суму 4597,61 грн.

         Також продавець магазину «Продукти», розташованого в с.Настасівка Хорольського району, ОСОБА_1 в порушення правил  торгового обслуговування населення, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення та розтрату товаро-матеріальних цінностей, які були ввірені їй та перебували в її віданні, будучи матеріально-відповідальною особою, повторно  в період часу з 02.02.07 р. по 08.07.07 р. своїла привласнення та розтрату ввірених їй товаро-матеріальних цінностей , а саме товарів та коштів, виручених від їх реалізації, які були ввірені їй та перебували в її віданні, являлись майном, належним приватному підприємцю ОСОБА_2 Товаро-матеріальні цінності ОСОБА_1 використовувала для власних потреб, що призвело до утворення в її підзвіті недостачі товаро-матеріальних цінностей на суму 918  грн., що завдало збитків охоронюваним законом  правам та інтересам приватного підприємця.

         Вищевказані дії ОСОБА_1, як це було встановлено 08.07.07 р.документальною ревізією, призвели до утворення недостачі товаро-матеріальних цінностей в магазині «Продукти» на загальну суму 918 грн.

         А всього ОСОБА_1в магазині «Продукти», розташованому в с.Настасівка Хорольського району, повторно вчинила привласнення та розтрату товаро-матеріальних цінностей , які були ввірені їй та перебувалив її віданні, на загальну суму 5515,61 грн., чим завдала ПП ОСОБА_2матеріальної шкоди на вказану суму.          

         В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,  визнала повністю, розкаялася і показала , що вона ,уклавши договір про повну матеріальну відповідальність з ПП ОСОБА_2, працюючи продавцем у його магазині «Продукти», розташованому в с.Настасівка Хорольського району, дійсно за період часу з 01.06.06 р.по 02.02.07 р. та з 02.02.07 р. по 08.07.07 р. давала в борг товар з магазину  покупцям, а також сама брала в магазині для власних потреб продукти харчування та гроші з каси ,записуючи в зошит боржників суми , на які вона брата товар чи гроші, на вигадані прізвища, в результаті чого в магазині і виникла недостача товаро-матеріальних цінностей на загальну суму 5515,61 грн.

         Підсудна ОСОБА_1визнала всі фактичні обставини справи, які суд вважає повністю доведеними та такими, що не потребують додаткового дослідження в ході судового слідства, тому відповідно до ст.299 ЦПК України суд виніс постанову про обмеження обсягу дослідження доказів по справі лише допитом підсудної.

         Таким чином, суд приходить до висновку , що умисні дії ОСОБА_1, що виразилися в привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, вчиненими повторно, правильно кваліфіковані по ч. 3 ст. 191 КК України.

         При обранні міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи,  а  також  особу  винної , яка раніше не судима,за місцем проживання  характеризується  позитивно, перебуває в стані вагітності. Суд також враховує відсутність матеріальних і моральних претензій до підсудної з боку потерпілогоОСОБА_2

         Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1, по справі не встановлено.

         Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудної, суд визнає щире каяття, активнее сприяння розкриттю злочину. 

          Речові докази по справі - 4 зошити, які зберігаються при матеріалах справи, відповідно до ст.81 КПК України, слід передати потерпілому ОСОБА_2.

          Судові витрати по справі відсутні.

          Запобіжний захід відносно ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу слід залишити підписку про невиїзд із місця проживання.          

         На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

                                                З  А  С  У  Д  И  В :

         ОСОБА_1 по ч.3  ст. 191 КК України   до 3 ( трьох ) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обслуговуванням товаро-матеріальних цінностей , на строк 1( один)  рік.

         Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1  від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням , встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік .

         Речові докази по справі - 4 зошити, які зберігаються при матеріалах справи, відповідно до ст.81 КПК України, передати потерпілому ОСОБА_2.

            Судові витрати по справі відсутні.

         Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд з місця проживання .

         На  вирок  суду  може  бути  подана  апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

                                                                Головуючий :