Справа № 1-148/10 р.

В И Р О К  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                             

 23 грудня 2010 року  Ємільчинський районний суд Житомирської області

 в складі: головуючої – судді                                 Прищепи Т.П.

         при секретарі                                                        Лук’янчук Т.В.

         з участю прокурора                                       Сьомко Л.І.

потерпілого:                                                                      ОСОБА_1  

 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Ємільчине кримінальну справу по обвинуваченню

                                   ОСОБА_2,  

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя  

АДРЕСА_1,  громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

     за  ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:  

 25.10.2010 року біля 10 год. 30 хв. ОСОБА_2, в АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу зайшов на подвір’я ОСОБА_3 знаючи, що там знаходиться велосипед марки «Україна», який належить ОСОБА_1 та таємно викрав вказаний велосипед, чим спричинив власнику матеріальну шкоду на суму 200 грн.    

В судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю і пояснив, що 25.10.2010 року біля 10 год. 00 хв. він разом з ОСОБА_1 залишили свої велосипеди на подвір’ї домоволодіння  ОСОБА_3, яка проживає в АДРЕСА_2, та пішли на автобусну зупинку. Через 30 хв. він повернувся на подвір’я домоволодіння ОСОБА_3 та забрав обидва велосипеди, при цьому власниці будинку пояснив, що ОСОБА_1 попросив забрати і його велосипед, після чого велосипед ОСОБА_1 зберігав та використовував для власних потреб.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України за згодою підсудного ОСОБА_2, який визнав вину в інкримінованому злочині повністю, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються обмежившись дослідженням матеріалів справи.

Потерпілий в судовому засіданні повідомив, що 25.10.2010 року біля 10 год. разом з ОСОБА_2 залишили велосипеди на подвір’ї домоволодіння ОСОБА_3, яка проживає в                АДРЕСА_2, після чого вони разом пішли на автобусну зупинку та він поїхав у смт Ємільчине, а ОСОБА_2 залишився. Біля 13 год. 10 хв. він прийшов забрати велосипед і виявив, що його викрадено, при цьому ОСОБА_3 розповіла, що ОСОБА_2 забрав обидва велосипеди і назвався його братом.  

 Крім повного визнання вини підсудним його вина в інкримінованому злочині,  підтверджується матеріалами кримінальної справи дослідженими в залі судового засідання:  

 - протоколом усної заяви про злочин від 09.11.2010 року, відповідно до якого ДІМ Ємільчинського РВ УМВС ст. л-нт міліції Євтушок Л.В. отримала повідомлення від ОСОБА_1 про те, що 25.10.2010 року в АДРЕСА_2, з подвір’я домоволодіння ОСОБА_3 було викрадено велосипед «України», що належить заявнику (а.с. 3);  

 - протоколом огляду місця пригоди домоволодіння громадянки ОСОБА_3 в якому вказується місцезнаходження викраденого велосипеда «Україна (а.с. 5-6);                              

 - протоколом огляду місця пригоди домоволодіння ОСОБА_2 де було вилучено велосипед «Україна»  (а.с. 9-10);

- розпискою ОСОБА_1 про те, що отримав велосипед марки «Україна» від працівників міліції (а.с. 19).       

 Суд, аналізуючи зібрані по справі докази вважає вину підсудного  доведеною повністю, його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні велосипеда марки «Україна», що належить ОСОБА_1 з подвір’я домоволодіння ОСОБА_3  

 При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини,  що пом`якшують та обтяжують покарання.

 За місцем  проживання підсудний характеризується негативно.

 Відповідно до ст. ст.  66, 67 КК України обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудного в судовому засіданні не встановлено.

 З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного, який вчинив злочин середньої тяжкості, вину визнав,  за місцем проживання характеризується негативно,   суд вважає, що для перевиховання підсудного та запобігання вчинення нових злочинів необхідним і достатнім буде призначення покарання у виді арешту.

 Цивільний позов по справі не заявлений,  судових витрат  не має, речових доказів не має.

 Запобіжний захід підсудному не обирався, однак враховуючи, що ОСОБА_2 може ухилитися від відбування покарання, оскільки ніде не працює, зловживає спиртними напоями, не одружений, характеризується негативно, за викликами в суд не з’являвся, суд вважає за доцільне обрати підсудному запобіжний захід у вигляді взяття під варту, взявши під варту із залу суду.  

 На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323 – 324, 349, 401 КПК України, суд, -

  з а с у д и в:  

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого                 ч. 1 ст. 185 КК України призначивши йому покарання у виді арешту строком 3 (три) місяці.

Обрати засудженому запобіжний захід у вигляді взяття під варту, взяти під варту із залу суду, з цього часу рахувати строк відбуття покарання .  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженому в той же термін з моменту отримання копії вироку.

      Суддя  

  Ємільчинського районного суду                                                            Т.П. Прищепа