Справа № 2- 1869/10      

    ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  16 листопаду 2010  року      Центрально – Міський районний суд м. Макіївки  Донецької області в складі :  

  головуючого судді                                                                                                                 Стратейчук  Л.З.  

при секретарі                                                                                                                          Шестак Г.Є.  

  розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом    ОСОБА_1  до ОСОБА_2 по визначення часток у праві спільної  сумісної  власності,  

  В С Т А Н О В И В :  

    Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визначення часток у праві спільної сумісної власності. У позовній заяві зазначила, що їй та відповідачу на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.01.1995 року, виданого  комісією по приватизації житлового фонду орендного підприємства «Макіївський металургійний комбінат імені Кірова», належить квартира АДРЕСА_1. За час володіння зазначеною квартирою відповідач не приймав жодних заходів щодо утримання даної квартири, підтримання її у належному санітарному стані,  з 1996 року знаходиться фактично на її утриманні, оскільки не працює і не має джерел існування. Так,  на виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги»   від 24.06.2004 року вона уклала договори про надання житлово-комунальних послуг, сплачує вартість отриманих послуг, своєчасно вживає заходи щодо усунення виявлених неполадок, забезпечує цілісність засобів обліку комунальних послуг, за власний рахунок ремонтує за при необхідності замінює  санітарно-технічні прилади та пристрої, дотримується правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм, вимог  житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту, своєчасно готує помешкання та його технічне обладнання до експлуатації в зимовий період. Усі витрати вона несе особисто, за власні кошти. Незважаючи на те, що  згідно норм цивільного законодавства співвласники повинні нести рівні обов’язки пор утриманню належного їм житла, відповідач будь-якої особистої чи матеріальної участі щодо виконання обов’язків співвласника нерухомого майна з утриманням помешкання у належному стані та сплати відповідних обов’язкових платежів не приймає і за власним бажанням не вважає за необхідне приймати участь  у виконанні свої обов’язків як співвласника,   вона за таких обставин вважає, що є підстави   ставити питання  про визначення частки майна, що перебуває у спільній сумісній власності, за фактичним вкладом кожного з співвласників. Позивачка просить взяти до уваги наявні обставини, що мають істотне значення  при визначенні часток  у праві спільної часткової власності і визначити її частку у розмірі ?, припинивши право спільної сумісної власності.  

  У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, подала заяву з проханням слухати справу у її відсутності. Позов підтримує.  

    Відповідач, розписка про вручення йому судової повістки долучена до матеріалів справи. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, зави про розгляд справи за його відсутності не надав.  

    На підставі ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, та ухвалити заочне рішення, проти чого згідно заяви не заперечує позивачка.  

  Суд      дослідив матеріали справи і дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.  

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Ст.  10 ч.3 та ч. 1,4 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін зобов’язана   довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень. Доказування не може  ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 58 ч.1,3 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета спору.  

  Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, яке видане 28 січня 1995 року   комісією по приватизації житлового фонду орендного підприємства «Макіївський металургійний комбінат імені Кірова», сторони у справі є власниками  квартири АДРЕСА_1, квартира належить їм на праві спільної сумісної власності(а.с.6).  

Згідно трудової книжки відповідача, копія якої долучена дол. матеріалів справи, ОСОБА_2, звільнившись за власним бажанням з Макіївського акціонерного товариства відкритого типу «Металургремонт» 12.12.1996 року,  відповідач був працевлаштований  у ВАТ «Макіївський завод металевих конструкцій  з 06.10.2003 року по 22.12.2003 року, звільнився за власним бажанням,  у інший період з грудня 1996 року по теперішній час не працює, на обліку в Макіївському центрі зайнятості не перебуває (а.с.7-8).  

Згідно ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них в праві власності є спільною сумісною власністю.  

  Згідно ч.1 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно.  

  Відповідно до ч.1 ст.372 ЦК України   майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.  

  Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦК України  у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що  частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду  частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, що мають істотне значення.  

  Таким чином закон передбачає  можливість відступу від рівності часток у випадку поділу майна, що знаходиться у спільній сумісній власності з урахуванням обставин, що мають істотне значення.  

Приймаючи до уваги надані позивачем докази, які містять   інформацію щодо предмета спору,  а також беручи до уваги ту обставину, що відповідачем  не оспорюються і не спростовуються доводи позивачки та надані нею докази, суд вважає встановленим, що під час користування спільною сумісною власністю  позивачка одноособово, в зв’язку з небажанням відповідачем виконувати передбачені законом обов’язки співвласника майна,  виконувала обов’язки щодо утримання майна, забезпечення перебування майна  у  належному  санітарному, технічному стані, що суд вважає обставинами, які мають істотне значення, а тому вважає за можливе при визначенні частки ОСОБА_1 у  праві спільної  сумісної власності   збільшити частку позивачки,    визначивши її  у розмірі ?.    

  У відповідності з ч.3 ст.272 ЦК України    право спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на  квартиру  АДРЕСА_1   підлягає припиненню.  

Керуючись ст.10, 11, 209, 212-215   ЦПК України, ст. 372  ЦК України     суд  

  В И Р І Ш И В :  

    Позов     ОСОБА_1  задовольнити.  

  Визначити частки у  праві спільної власності на    квартиру АДРЕСА_1: ОСОБА_1 у розмірі 3/4,  ОСОБА_2 – у розмірі 1/4.  

    Право спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 припинити.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії,  іншими учасниками процесу рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів, а особами, у відсутності яких рішення було постановлене, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.  

    Суддя :