Справа № 2 – 709/10

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     УКРАЇНИ  

 29 грудня 2010 року                                    м. Виноградів

 Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого – Трагнюк В.Р.,

при секретарі – Конар В.М.,

за участі позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення меж земельної ділянки,

   В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення меж земельної ділянки, який мотивує тим, що їй належить на праві приватної власності належить жилий будинок в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0676 га для обслуговування цього будинку. Суміжним землекористувачем земельної ділянки в кінці городу є ОСОБА_3, який є власником земельної ділянки площею 0,078 га. Фундамент та сітка відокремлювали дворогосподарства сторін. В липні 2008 року відповідач переставив огорожу, тим самим знищив межові знаки та захопив частину земельної ділянки в кінці городу площею 0,0017 га. Факт самовільного захоплення земельної ділянки підтверджується актом комісії Виноградівської міської ради від 19 серпня 2008 року, актами обстеження земельної ділянки від 2 липня 2009 року та перевірками дотримання вимог земельного законодавства за № 11 від 15 грудня 2009 року, складених державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у Закарпатській області Літаком М.М., та постановами про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності за порушення земельного законодавства.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні обставини та вимоги позову підтримали, просили такі задовольнити з підстав наведених у позові.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у задоволенні позову просили відмовити з підстав наведених у запереченні, яке мотивували тим, що відповідачу згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №021836 від
17.12.2002 року належить земельна ділянка по АДРЕСА_2, загальною площею 0,078 гектарів в межах згідно з планом. Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки довжина моєї земельної ділянки складає 46,0 м., а ширина 17.0 м. На момент складання і видачі даного державного акту було встановлено та погоджено ОСОБА_3 зовнішні межі земельної ділянки з усіма суміжними землекористувачами - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Належна відповідачу земельна ділянка  межує із земельною ділянкою ОСОБА_1., яка придбала дану ділянку в лютому 2006 року разом з житловим будинком незавершеного будівництвом. Позивачка ОСОБА_1, при переоформленні правовстановлюючих документів на право власності на куплену земельну ділянку і отриманні державного акту на право власності на земельну ділянку від 15.06.2006 року всупереч вимогам земельного законодавства зовнішні межі з власниками суміжних земельних ділянок ні зі відповідачем - ОСОБА_3 ні з ОСОБА_8 не погоджувала, так як він особисто не був присутнім при перенесенні меж земельної ділянки та закріпленні їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка і акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1, особисто не підписував, що може підтвердити       технічна документація зі складання державного акту на земельну ділянку ОСОБА_1 Відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах за №43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю..», технічна документація зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку розробляється в двох примірниках, один з яких зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України.  Притягнення його до адміністративної відповідальності за «порушення» вимог земельного законодавства (складені протоколи і постанови) вчинені державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у Закарпатській області Лутаком Михайлом Михайловичем було вчинено не об'єктивно упереджено з порушенням і недотриманням вимог КУпАП.  Органи місцевого самоврядування - Виноградівська міська рада при вирішенні земельного спору за заявою ОСОБА_1, і прийнятті рішення про «самовільне зайняття земельної ділянки ОСОБА_1, сусідом ОСОБА_3 грубо порушили вимоги ст.ст. 159,160 Земельного Кодексу України, так як його завчасно про час і місце проведення розгляду земельного спору повідомлено не було, чим самим було грубо порушено всі його права. Підставою для визнання його «винуватим» у вчиненні порушень земельного законодавства стали «переобміри земельної ділянки гр.ОСОБА_1, спеціалістами ТзОВ «Гео-СЕВ», вчинені в червні 2009 року без його особистої присутності, згідно яких було визначено довжину його земельної ділянки, яка мала основне значення у правильному вирішенні питання стосовно земельного конфлікту з ОСОБА_1, - 46,20 м. і 46,48 м., але дані розміри були як на той момент так і станом на сьогодні неправильними і хибними, що повністю підтверджується матеріалами інвентаризації на земельну ділянку відповідача  (АДРЕСА_2) виконаних Хустським виробничим відділом кадастру та інженерно-геодезичних вишукувань Державного підприємства «Закарпатський геодезичний центр», що має ліцензії Мінекоресурсів України серія АВ №078141 від 14.03.2006 року, ліцензії Держкомзема України серія АБ №10782424 від 12,07,2004 року, так як проведеними обмірами техніком геодезистом II категорії ОСОБА_11, було підтверджено, що довжини сторін земельної ділянки відповідача становлять відповідно   45,92   (сорок п'ять дев'яносто два) м. і   45,98   (сорок п'ять дев'яносто вісім) м., що свідчить про те, що довжина сторін земельної ділянки становить менше 46 (сорока шести) метрів і майже дорівнює довжині встановленій державним актом серії І-ЗК №021836 від 17.12.2002 року, але точно не «перевищує дані державного акту», тому дані позивачки ОСОБА_1, про знищення межових знаків і самовільне захоплення частини її земельної ділянки не відповідають дійсності. Стосовно збільшення площі земельної ділянки на 0,0038 га., то воно відбулось не за рахунок захвату землі ОСОБА_1, а за рахунок збільшення ширини його земельної ділянки з 17,0 м. до 17,89 м. зі згоди власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_8, мешканця АДРЕСА_3 який особисто встановлював огорожу вздовж його земельної ділянки і земельної ділянки ОСОБА_1, і ніяких претензій до нього він не має. Згідно матеріалів інвентаризації довжини сторін земельної ділянки ОСОБА_1, становлять відповідно 41,25 м. і 40,89 м., а ширина відповідно - 17,65 м. і 17,6 м, що свідчить про те, що дані розміри земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_1 перевищують дані державного акту від 15.06.2006 року, згідно якого довжина ділянки не повинна перевищувати 40 м., а ширина 17 м., в зв»язку з чим можна зробити висновок, що позивачка ОСОБА_1, самовільно зайняла земельну ділянку когось з власників суміжних ділянок земельних або землі загального користування.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він, 19 серпня 2008 року він був в склад комісії по розгляду межового спору між суміжними землевласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Комісією було проведено переобмір земельних ділянок, яким встановлено, що розмір земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_3 перевищує дані державного акту на його земельну ділянку. ОСОБА_3 при переобмірах присутнім не був.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.  

Судом встановлено, що сторони є власниками суміжних земельних ділянок, згідно державних актів на право приватної власності на земельні ділянки  (а.с.20-21, 35).

На підтвердження свого позову позивача надала акт комісії Виноградівської міської ради від 19 серпня 2008 року, акти обстеження земельної ділянки від 2 липня 2009 року, постанови про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності за порушення земельного законодавства.

Однак вказані документи не можуть слугувати для задоволення  її позову, оскільки не є належними та допустими.

За ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.  

Стаття 159 Земельного кодексу України передбачає, що земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.

Акт комісії Виноградівської міської ради від 19 серпня 2008 року не містить жодних даних про те, що ОСОБА_3 повідомлявся про проведення розгляду земельного спору.

Постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачені ст. 188-5, ст. 53-1 КУпАП, винесені щодо нього інспектором з контролю за використанням і охороною земель Закарпатської області Лутак М.М., постановою Виноградівського районного суду від 26.08.2010 року визнані протиправними та скасовані, а дії інспектора Лутак М.М. неправомірними (а.с.141-145).    

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.  

Постановою Виноградівського районного суду від 26.08.2010 року встановлено, що межі земельної ділянки ОСОБА_3 відповідають розмірам і межам, визначеним згідно держакту І-ЗК №021836, на цю ж земельну ділянку. Зокрема, обмірами, які виконані ДП «Закарпгеодезцентр» зафіксовано, що ширина земельної ділянки ОСОБА_3 по межі із земельною ділянкою ОСОБА_1 становить 16,66 га, що навіть менше ніж зазначено у держакті  І-ЗК №021836, на цю змельну ділянку – 17,0 метра, по котурах від Б до В (а.с.143).

З матеріалів інвентаризації на земельну ділянку ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) виконаних Хустським виробничим відділом кадастру та інженерно-геодезичних вишукувань Державного підприємства «Закарпатський геодезичний центр» вбачається, що довжини сторін земельної ділянки ОСОБА_3 становлять відповідно   45,92   (сорок п'ять дев'яносто два) м. і   45,98   (сорок п'ять дев'яносто вісім) м., що свідчить про те, що довжина сторін земельної ділянки становить менше 46 (сорока шести) метрів і майже дорівнює довжині встановленій державним актом серії І-ЗК №021836 від 17.12.2002 року (а.с.37-47).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 використовує більшу площу земельної ділянки, ніж належить йому за державним актом на 0,0038 га., що ним визнається, однак таке відбулось не за рахунок захвату землі ОСОБА_1, а за рахунок збільшення ширини земельної ділянки з 17,0 м. до 17,89 м., що належить ОСОБА_8 (а.с.45).

За приписами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За правилами ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, коли така особа звільнена від доказування.

Суд констатує, що підстави для звільнення позивача від доказування відсутні.

Право вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення меж земельної ділянки має лише особа, права якої, як землекористувача або власника земельної ділянки порушено. Такий висновок відповідає вимогам ст. 1 ЦПК України, якою врегульовані завдання цивільного судочинства.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачами вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позовна заява є необґрунтованою, позовні вимоги позивача відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України жодними належними доказами не доведені, а тому до задоволення не підлягають.

Керуючись ч. 3 ст. 209 ЦПК України,  

                                                           В И Р І Ш И В:  

 У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення меж земельної ділянки,- відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Головуючий                                                                              В.Р. Трагнюк