Справа № 2-а-2417-2010р.
П О С Т А Н О В А
І М ’ Я М У К Р А Ї Н И
22 березня 2010 року м. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді Полєвій Н.М.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Бердянськ Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Бердянськ Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання нарахувати та сплатити щомісячну державну соціальну допомогу „дітям війни”.
Позивач обґрунтовує позов тим, що він, відповідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є "дитиною війни". Згідно вказаного Закону йому з 01.01.2006 року повинні виплачувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але в порушення Закону, відповідач не виплачує вказані кошти, в результаті чого перед позивачем з'явилася заборгованість, яку останній просить суд зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Бердянськ нарахувати та виплатити, поновивши строк для звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він дізнався тільки з ЗМІ у вересні 2008 року.
Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, де вони просять відмовити у позові, оскільки він поданий з пропуском наданого річного строку для звернення до суду, згідно вимог КАС України, та обґрунтовує заперечення тим, що ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 року, передбачено, що Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають у його управлінні. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Оскільки фінансування цих соціальних гарантій передбачено із коштів Державного бюджету, у Пенсійного фонду України відсутні підстави для виплат щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що справа підлягає розгляду в порядку письмового провадженні та приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус“Дитина війни”, що підтверджується тимчасовою довідкою за № 225/3 від 24.03.2006р. (а.с.5).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зміст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"був змінений і встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто пенсія підвищується на 10% прожиткового мінімуму.
Право позивача на отримання соціальної допомоги відповідачем не оспорюється.
Посилання відповідача на те, що Законом України про державний бюджет на 2007 р. дія правової норми про виплату дітям війни соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком була зупинена, не було розроблено механізм виплати цієї допомоги та не були передбачені кошти на ці витрати в державному бюджеті, а також про те, що Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік” встановлено інші розміри надбавки до пенсії дітям війни і вони зараз виплачуються, безпідставні, оскільки, відповідно до ст.22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається.
Відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє осіб, яким вона повинна виплачуватись, права на таку допомогу. Законом „Про соціальний захист дітей війни” не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Конституційний Суд України своїми рішеннями № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнав неконституційними положення Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” та Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік” в частині зупинення дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та зміни розміру соціальної допомоги в 2008 році.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду як джерело права.
Згідно з ст.1 Протоколу № 1 до зазначеної Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Борги розглядаються у сенсі поняття “власність”, яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції, і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежать від формальної кваліфікації у національному законодавстві. Борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як “майнові права” і, таким чином, також як власність.
Доводи відповідача відносно відсутності фінансових можливостей держави для обчислення та виплати підвищення до пенсії особам – “дітям війни” не можуть вважатись обґрунтованими, тому що Європейський суд з прав людини при розгляді справи “Кечко проти України” зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати з державного бюджету; держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всіх вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними, у зв’язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів – Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України “Про державний бюджет” на відповідний рік, де положення останнього закону, на думку Уряду України, превалювали. Європейський суд не прийняв і аргументи Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Тому доводи стосовно відсутності фінансових можливостей держави для обчислення та виплати підвищення до пенсії особам – “дітям війни” не можуть вважатися обґрунтованими.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційним судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплату у розмірах, передбачених Законом. Однак, відповідачем, в порушення ч.5 ст.124 Конституції України, якою передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України, зазначене рішення Конституційного суду України не виконано. З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині підвищення пенсії відповідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не здійснював, а також не проводив виплату.
Крім того, посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не може бути взято до уваги з огляду на те, що ст.69 Закону України “Про Конституційний Суд України” встановлено, що рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання.
Стосовно вимог позивача про нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 рік, суд вважає таку вимогу не обґрунтованою, оскільки Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено, крім того причина пропуску річного строку для звернення до суду є неповажною, тому вимога про стягнення допомоги за 2006 рік не підлягає задоволенню.
Суд визнає причини пропуску позивачем річного строку звернення з адміністративним позовом до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, неповажними, оскільки, після винесення рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року, позивач дізнався про порушення своїх прав у вересні 2008 року, а звернувся до суду тільки 25 лютого 2010 року, і тому суд відмовляє позивачу у поновленні строку звернення до суду з 01.01.2006 року по 25.02.2009 року.
Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України у м. Бердянськ Запорізької області зробити перерахунок позивачу недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги, визначеної Законом України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 25.02.2009 року по 01.02.2010 року та забезпечення її виплати, оскільки рішенням Конституційного Суду України визнано дії по обмеженню виплат неконституційними та незаконними.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.
При подачі позову позивачем була сплачена сума судового збору, в розмірі 03 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією № 99070.53.1 від 04.02.2010 року (а.с.1) тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 03 грн. 40 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог вважаю за необхідне відмовити.
Вищенаведений адміністративний позов надійшов до Бердянського міськрайнного суду Запорізької області 29.02.2010р., провадження по справі відкрито 01.03.2010р. та справа призначена до розгляду у судовому засідання на 22.03.2010 р., тобто коли Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» за № 1691-VІ від 18.02.2010р набрав чинності. У прикінцевих та перехідних положеннях зазначено, що після набрання чинності Законом адміністративні суди завершають розгляд справ, провадження в яких було відкрито.
На підставі викладеного та керуючись ст. 22 Конституції України, ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року; ст.ст. 99, 100, 158, 159, 160, 161, 163 Кодексу Адміністративного судочинства України, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» за № 1691-VІ від 18 .02.2010р., що набрав чинності 10.03.2010 р.,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Бердянськ Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”– задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 25 лютого 2009 року по 01 лютого 2010 року
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Бердянськ Запорізької області зробити перерахунок ОСОБА_1 недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги, визначеної Законом України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 25 лютого 2009 року по 01 лютого 2010 року та забезпечити її виплату.
Стягнути з Управління пенсійного Фонду України в м. Бердянськ Запорізької області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в розмірі 03 (три) гривні 40 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня її проголошення, а потім апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: Н.М. Полєва