ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

08 червня 2006 р.

№ 14/106

                   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.

за участю представників сторін котрі позивача відповідача Прокурора відділу прокуратури Житомирської області розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційне подання

Дубовик Л.В.- дов. від 16.03.2006 року не з’явились Сидоренко О.П.- посвідчення Першого заступника прокурора Житомирської області

на ухвалу

господарського суду Житомирської області

від	03.03.2006 року

у справі

№  14/106

за позовом

Прокурора Ємільчинського району в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” в особі Житомирської філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг“

до	Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Корольова

про	стягнення 9283,12грн.

    У судовому засідання 25.05.2006 року було оголошено перерву до 08.06.2006 року.

       Прокурор Ємільчинського району Житомирської області звернувся до господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі  Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” в особі Житомирської філії

Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” з позовом  до Приватно -

Доповідач: Гоголь Т.Г.

орендного сільськогосподарського підприємства ім. Корольова про стягнення  9283,12 грн., серед яких  6028,00 грн.  заборгованості з лізингових платежів за договором № 9 від 25.05.1998 року та 3255,12 грн. пені.  

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 03.03.2006 року  (суддя Костриця О.О.) повернув позовні матеріали без розгляду  на підставі пункту 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.  

Ухвала вмотивована тим, що в даному випадку прокурор  звернувся до суду з позовом не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта господарської діяльності, що є порушенням приписів норм чинного законодавства, таким чином в заяві  неправильно визначений позивач в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Перший заступник прокурора Житомирської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому, посилаючись на порушення господарський судом Житомирської області норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про повернення позовної заяви, а справу  передати на розгляд  до господарського суду Житомирської області. Вимоги касаційного подання обґрунтовані тим, що прокурор, відповідно до приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві зазначив орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме –Національна акціонерна компанія ”Украгролізинг”, створена Кабінетом Міністрів України з метою сприяння реалізації державної політики в агропромисловій сфері. Відповідно до статуту Національної акціонерної компанії ”Украгролізинг” єдиним її акціонером є держава в особі Кабінету Міністрів України. Зважаючи на те, що одним із напрямків діяльності компанії є забезпечення сільськогосподарських товаровиробників та переробних підприємств необхідною технікою за рахунок коштів державного бюджету, несплата останніми зазначених коштів перешкоджає здійсненню державної політики в агропромисловій сфері .

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Корольова не скористалося  своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді  Гоголь Т.Г.,   перевіривши  наявні  матеріали  справи на предмет правильності застосування господарським судом Житомирської області норм процесуального права, Вищий господарський  суд України зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Прокурор Ємільчинського району Житомирської області звернувся до  господарського суду Житомирської області в інтересах держави  в особі Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” в особі Житомирської філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” з позовом  про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Корольова заборгованості в розмірі 9283,12 грн.,  що виникла у зв’язку з невиконанням останнім зобов’язань за договором лізингу сільськогосподарської техніки №9 від 25.05.1998 року.

Отже, позивачем у даній справі є Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Житомирської філії.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як  зазначається в пункті 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України, як на єдину систему, покладається представництво інтересів громадянина   або   держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, до таких підстав відносяться позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини 3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № З-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Пред’являючи  позов в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” в особі Житомирської філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”, Прокурор мотивував позовну заяву посиланням на постанову КМУ  від 11.04.2001 року №354 “Про утворення Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”, якою на виконання Указу Президента України від 23.02.2001 року №111 “Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки”  було утворено на базі державного лізингового підприємства “Украгролізинг”, що ліквідується  Відкрите акціонерне товариство  Національну компанію “Украгролізинг”. Названою Постановою КМУ затверджено Статут Компанії, яким визначено мету її утворення, що полягає в сприянні реалізації державної політики в агропромисловій сфері, забезпечення ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарського виробництва шляхом передачі сільськогосподарським товаровиробникам на умовах лізингу машин та обладнання; визначено, що засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Таким чином, відносини щодо забезпечення сільськогосподарських товаровиробників та переробних підприємств необхідною технікою за рахунок коштів державного бюджету є сферою державного регулювання, а отже неповернення Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Корольова бюджетних коштів за отриману на умовах договору лізингу сільгосптехніку  унеможливлює їх подальше спрямування на реалізацію державної політики щодо закупівлі нової техніки для потреб агропромислового комплексу.

На вказані нормативно-правові акти, як правову підставу позову, посилався Прокурор у позовній заяві, проте, господарський суд Житомирської області положення цих законодавчих актів не проаналізував, що призвело до помилкового висновку щодо невідповідності позовної заяви Прокурора вимогам статті 2 Господарського процесуального кодексу України та безпідставного залишення позову без розгляду.

З огляду на наведене,  внаслідок допущеної місцевим господарським судом помилки у застосуванні норм процесуального права,  ухвала господарського суду Житомирської області  підлягає скасуванню, а справа - передачі до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117,1119, 11110- 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу   господарського суду  Житомирської області від 03.03.2006 року у справі  14/106 - скасувати, справу передати до господарського суду Житомирської області для розгляду по суті.  

 Касаційне подання Першого заступника прокурора Житомирської області –задовольнити.

Головуючий        суддя                                                 Т. Добролюбова

Судді                                                                               Т.Гоголь

                                                                                           

                                                                                                        Т.Дроботова