Справа №2-1488/10/0408
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З А О Ч Н Е
23 грудня 2010 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Свистунової О.В
при секретарі Севастьянової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, у письмовому провадженні, без застосування технічного запису відповідно до вимог ст.. 197 ч.2 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди та про зобов’язання відновити проектне планування своєї квартири.
Ухвалою суду від 23.12.2010 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 в частині вимог щодо зобов’язання відновити проектне планування своєї квартири. Інші вимоги залишити без змін.
Відповідно до вимог ст.. 224 ЦПК України суд розглядає справу при заочному розгляді.
На підставі вищевикладеного, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди – 3 476 грн. 28 коп. (три тисячі чотириста сімдесят шість гривень 28 копійок).
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди – 500,00 грн .(п»ятсот гривень 00 коп.).
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди – 500,00 грн .(п»ятсот гривень 00 коп.).
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі - 59,50 грн ., витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі - 37,50 грн . та витрати на правову допомогу в розмірі - 1 685,00 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят п»ять гривень 00 коп.).
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі - 08,50 грн.
В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апеляційний суд, через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Свистунова О.В.
Повне рішення суду буде виготовлено протягом п’яти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.
Суддя: Свистунова О.В.
Справа №2-1488/10/0408
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З А О Ч Н Е
23 грудня 2010 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Свистунової О.В
при секретарі Севастьянової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, у письмовому провадженні, без застосування технічного запису відповідно до вимог ст.. 197 ч.2 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди та про зобов’язання відновити проектне планування своєї квартири.
Ухвалою суду від 23.12.2010 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 в частині вимог щодо зобов’язання відновити проектне планування своєї квартири. Інші вимоги залишити без змін.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на ті обставини, що вони є власниками приватизованої 16 травня 2002 року двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Квартира розташована на третьому поверсі п’ятиповерхового будинку. Відповідач у справі – ОСОБА_3 проживає в квартирі НОМЕР_1 вищевказаного житлового будинку, яка розташована поверхом вище, над квартирою позивачів.
16 грудня 2008 року комісією КЖП№8, після огляду квартири позивачів, було встановлено факт затоплення кімнати, кухні, туалетної та ванної кімнат. Актом було зазначено, що затоплення квартири позивачів, на думку комісії, відбулось з вини мешканця квартири НОМЕР_1, тобто відповідача у справі.
В результаті затоплення позивачам була спричинена матеріальна шкода. Згідно до проведеної ТОВ «Деймос ЛТД» оцінки шкоди, її розмір складає – 3 408 грн. Крім того, за огляд квартири та складання акту від 16.12.2008 року комісією КЖП №8 позивачі сплатили 68,28 грн. Зазначену суму матеріальної шкоди позивачі просять стягнути з відповідача. Крім того, позивачі просять стягнути з відповідача на їх користь, кожного окремо, моральну шкоду по 1000 грн., а також судові витрати по справі та витрати на на правову допомогу.
Позивачі у справі, а також їх представник – адвокат ОСОБА_4 належним чином сповіщені про день та час розгляду справи до суду не з’явились, причини своєї неявки суду не повідомили. Відповідно до письмової заяви, наданої представником позивачів на адресу суду 23.12.2010 року, до початку розгляду справи, зазначено щодо можливості розглядати справу за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_3, належним чином сповіщений про день та час розгляду справи до суду повторно не з’явився, причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідно до вимог ст.. 224 ЦПК України суд розглядає справу при заочному розгляді.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками приватизованої, на праві приватної спільної сумісної власності двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що підтверджено Свідоцтвом НОМЕР_4 пр право власності на житло від 16.05.2002 року виданого органом приватизації УЖКГ виконкому Криворізької міськради на підставі розпорядження № Дз-176 від 26.04.202 року та зареєстрованого КП Криворізьке БТІ в реєстровій книзі за № 217П-106-106 (а.с.15). Квартира розташована на третьому поверсі п’ятиповерхового будинку. У зазначені квартирі вони зареєстровані та проживають ( а.с.14).
Відповідач у справі – ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в квартирі НОМЕР_1 вищевказаного житлового будинку, яка розташована поверхом вище, над квартирою позивачів. Факт реєстрації підтверджено довідкою адресного бюро м. Кривого Рогу (а.с.106).
Як вбачається з позовної заяви та наданих письмових доказів, квартиру позивачів було затоплено 01.12.2008 року. У підтвердження зазначеного було надано акт комісії КЖП №8, який було затверджено головним інженером КЖП №8 від 16.12.2008 року (а.с.18). Із наданого акту вбачається, що в квартирі позивачів АДРЕСА_1, за наслідками комісійного обстеження було встановлено: затоплення кімнати, кухні, вбиральні та ванної кімнати. Згідно висновків комісії викладених в акті зазначено, що затоплення квартири НОМЕР_2 відбулось з причини недбалості мешканця квартири НОМЕР_1 та визначено – здійснити ремонт квартири НОМЕР_2 за кошти мешканця квартири НОМЕР_1.
Крім того, суду було надано в якості доказу рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2006 року, яке набрало законної сили і яким було встановлено, що з вини відповідача – ОСОБА_3 квартира позивачів вже була залита водою де кільки разів: 12.04.2002 року, 02.01.2003 року, 08.01.2003 року та 08.01.2004 року, що підтверджується актами, складеними представниками КЖП№8. Тобто, зазначеним рішенням суду вже було встановлено провину саме відповідача у попередніх затопленнях квартири позивачів та підтверджує недбале ставлення до користування сантехнічним обладнанням з боку відповідача.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, при вирішенні спорів про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири суду необхідно з'ясувати: що стало причиною залиття, хто винен, тобто в результаті чиїх дій (бездіяльності) це сталося, причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) та спричиненою шкодою, розмір збитків.
З акту КЖП№8 щодо обстеження квартири НОМЕР_2 вбачається, що затоплення відбулось з вини мешканця квартири НОМЕР_1 та вказано саме на його обов’язок здійснити ремонт в квартирі позивачів НОМЕР_2.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, це означає, що власник повинен не лише користуватися майном, вилучати з нього корисні властивості, але й нести відповідальність перед суспільством за належне використання цих прав. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, власник майна не тільки має право на свій розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися належним йому майном, але й повинен виконувати певні обов'язки, зокрема, утримувати майно, та нести витрати, необхідні для збереження майна, та вживати всіх заходів, пов'язаних із забезпеченням належного стану майна.
Таким чином, суд на підставі наданих позивачем доказів, прийшов до висновку, що залиття квартири НОМЕР_2 сталося з вини відповідача, власника квартири НОМЕР_1.
Відповідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В матеріалах справи наявний кошторисний розрахунок вартості ремонту квартири позивчів, який було здійснено ТОВ «Деймос ЛТД» та відповідно до якого, станом на 05 березня 2009 року, розмір вартості ремонтних робіт складає разом - 3 408, 00 грн. (а.с.20-24).
Окрім того, з наданої позивачами квитанції від 15.12.2008 року (а.с.1) підтверджується, що ними були сплачені грошові кошти в сумі 68,28 грн. за платні послуги КЖП №8 щодо огляду комісією квартири та складання акту від 16.12.2008 року.
Враховуючи наведені обставини справи, та оцінивши їх в сукупності згідно вимог ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині відшкодування на користь ОСОБА_1 та стягнення з відповідача загальної суми матеріальних збитків в розмірі 3 476,28 грн. (три тисячі чотириста сімдесят шість гривень 28 копійок). Відповідач не з’явившись до суду не надав докази відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд керується наступним. Відповідно до ст. 1167 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 із змінами від 25.05.2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода заподіяна фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду.
Згідно до п.3 вищевказаної Постанови під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю осіб. Разом з тим, п.4 Постанови вказується, що позивач зобов’язаний довести не тільки факт заподіяння моральних страждань, але і пояснити з яких міркувань він виходив, зазначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. Одночасно суди повинні з’ясовувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх з тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Суд приймає до уваги ті обставини, що посилаючись на наявність моральних страждань, позивачі не пред’явили будь-які докази, які свідчать про погіршення стану їх здоров’я внаслідок перенесених страждань. Разом з тим, суд також враховує ті обставини, що позивачі переживали з приводу погіршення стану належної їм власності, вони є пенсіонерами, які не мають великих прибутків, повинні робити незаплановані витрати на відновлення належного стану свого житла, крім того, суд враховує, що зазначене затоплення, що відбулось з вини відповідача є не перше, тому певні моральні страждання вони понесли.
На підставі викладеного, та враховуючи розмір заподіяної матеріальної шкоди, суд, виходячи із принципів розумності, об’єктивності та справедливості, вважає за необхідне зменшити розмір заявленої моральної шкоди з 1000 гривень на користь кожного із позивачів до 500 грн. на кожного з них, що є співрозмірним тяжкості та тривалості перенесених позивачами страждань, ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, на підставі ст.. 86,88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати у справі, понесені позивачами пропорційно частині задоволених на їх користь вимог. Суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі - 59,50 грн., витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі - 37,50 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі - 1 685,00 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят п»ять гривень 00 коп.), що підтверджено належними доказами: Договором № 761/09 від 19 жовтня 2009 року «Про надання правової допомоги», укладеним позивачами з адвокатом ОСОБА_4., копією свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3, квитанцією № 013190 від 18 листопада 2010 року про сплату 1 685, 00 грн. витрат на правову допомогу, як зазначено в квитанції вказана сума була сплачена позивачами за період з 19.10.2009 року по 03.11.2010 року.
Також підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі - 08,50 грн.
В іншій частині вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 із змінами від 25.05.2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди – 3 476 грн. 28 коп. (три тисячі чотириста сімдесят шість гривень 28 копійок).
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди – 500,00 грн .(п»ятсот гривень 00 коп.).
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди – 500,00 грн .(п»ятсот гривень 00 коп.).
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі - 59,50 грн ., витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі - 37,50 грн . та витрати на правову допомогу в розмірі - 1 685,00 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят п»ять гривень 00 коп.).
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі - 08,50 грн.
В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апеляційний суд, через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Свистунова О.В.
Повне рішення суду виготовлено 24 грудня 2010 року.
Суддя: Свистунова О.В.