Справа №2-а-263/10

                ПОСТАНОВА  

          Іменем      України  

21 жовтня 2010 року                                                                  Апостолівський районний суд  

Дніпропетровської області

в складі:

головуючого судді –      Диби Л.М.

при секретарі –               Титаренко Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  начальника ВДАІ з обслуговування Апостолівського району Дашко Володимира Івановича, інспектора  ВДАІ з обслуговування Апостолівського району Димнич Дениса Васильовича про скасування постанови про адміністративне стягнення,-

          ВСТАНОВИВ:  

      13.05.2010 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до  начальника ВДАІ з обслуговування Апостолівського району Дашко Володимира Івановича та інспектора  ВДАІ з обслуговування Апостолівського району Димнич Дениса Васильовича про скасування постанови про адміністративне стягнення.

 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.05.2010 року інспектором ВДАІ з обслуговування Апостолівського району, старшим лейтенантом міліції Димнич Д.В.  складено протокол серії АЕ №273522 про порушення  Закону України Про дорожній рух.  

 06.05.2010 року відносно нього начальником ВДАІ з обслуговування Апостолівського району Дашко В.І.  на підставі  вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, складено  постанову серії АЕ № 259522 за якою визнано винним його у скоєнні правопорушення, передбаченного ч.1 ст. 140 КупАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн.

 Позивач вважає, що дії співробітника ДАІ щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсним обставинам справи, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності  є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки 05.05.2010 року приблизно о 10.45 год.  інспектор ДАІ Димнич Д.В. склав протокол про даміністративне правопорушення в якому зазначив, що він,  будучи посадовою особою і відповідаючи за залізний переїзд 5 кілометра під”їздної колії “Пам”ятна”, не забезпечив належне утримання залізного переїзду, при цьому позивач не погодився з даним правопорушенням,про що і написав в своїх поясненнях  і пояснив інспектору, що він дійсно займає посаду шляхового майстра ПЧ-16  і згідно своїх посадових обов”язків він не повинен проводити ремонтні роботи, пов”язані з ремонтом дорожнього покриття біля ввіренного йому для обслуговування  залізничного переїзду, оскільки він не є власником даного переїзду, кошти  на такі цілі не виділяються , спеціалісти та ремонтний  інвентар для таких цілей відсутні.

 Крім цього, 27.04.2010 року було проведено комісійне обстеження залізничного переїзду Нікопольської дистанції колії, в тому числі і ввіренного йому для обслуговування  залізничного переїзду, після якого заплановано було зробити засип дорожніх ям, але кошти на ці цілі так і не  отримано.

 Крім того, в управлінні залізниці вирішується питання щодо закриття даного переїзду, оскільки на протязі трьох років залізничні потяги через нього не рухаються.

 Позивач просить визнати рішення суб”єкта владних повноважень щодо винесення постанови  серії АЕ № 259522 від 06.05.2010 року незаконним.

Відповідно до викладеного, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому складена відносно нього постанова по справі про адміністративне правопорушення є безпідставною та незаконною, тому підлягає скасуванню.

 В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить скасувати постанову  про адміністративне провопорушення серії АЕ № 259522 від 06.05.2010 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 140 КупАП у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суду не повідомив.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки пояснення позивача ніким не спростовані, представник відповідача не надав суду заперечень проти позову, не навів переконливих доказів про відповідність протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення.  

В судовому засіданні встановлено, що відповідно Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженної в Міністерстві юстиції України відповідно до наказу  від 26.01.2007 року за № 54  Міністерсва транспорту та зв”язку України, роботи з ремонту, утримання  автодороги, вулиці від рейок до межі розташування світлофорної сигналізації або дорожніх знаків 1.29,1.30 чи до шлагбаумів має виконувати власник залізничного переїзду (або на його замовлення та на його кошти  інші організації) (а.с. 7-8).

Крім того, відповідно зазначеної  Інструкції на працівників дистанції колії, до яких належить і позивач, покладаються обов”язки з утримання в справному стані настилів і огороджень, знаків, під”їздів до переїзду, інших колійних споруд у межах смуги відчуження земель залізниці та ін.

Відповідно акту комісійного обстеження залізничного переїзду Нікопольської дистанції колії від 27.04.2010 року по дистанції колії №203 переїзду 5м перегін Тік- Пам”ятна,  проведено комісійне обстеження та виявлені несправності, які покладено усунути працівникам ПЧ-16, а саме: виконати ямковий ремонт на протязі 2010 року; обновити розмітку в термін до 10.05.2010 року, встановити знак “Стоп” або стоплінію  (а.с. 10).

Випискою із журналу форми ДУ-46 станції Тік (а.с. 9) підтверджується, що у зв”язку з викраденням верхньої будови дороги під”їздної колії Пам”ятна закритий.(а.с. 11).

Відповідно до статті 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.  

Пунктом 1 частини 3 статті 105 цього Кодексу передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання  нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до вимог ст.. 287 КУпАП «Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено…»

Відповідно до ст.. 288 КУпАП «Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено…в районний…суд».

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України,-  

  ПОСТАНОВИВ:  

 Адміністративний позов ОСОБА_1 — задовольнити.

Скасувати постанову серії АЕ № 259522 від  06.05.2010 року начальника ВДАІ з обслуговування Апостолівського району Дашко В.І., складену на підставі  протоколу про адміністративне правопорушення від 05.05.2010 року,  за якою піддано адміністративному стягненню ОСОБА_1  за ч.1 ст. 140 КупАП  у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн.  

 Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: