Справа № 2–53/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2010 року смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: судді Крот С.І., при секретарі Строценко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Екомаркет Плюс" про визнання правочину недійсним, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Екомаркет Плюс» про визнання правочину недійсним, мотивуючи його тим, що 15 лютого 2008 року між нею та відповідачем був укладений попередній договір купівлі-продажу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Посилаючись на те, що спірний попередній договір не був посвідчений нотаріально та не було здійснено його державну реєстрацію, крім того, основний договір не укладений в порушення визначених договором строків до теперішнього часу, просить визнати попередній договір купівлі-продажу від 15 лютого 2008 року, укладений між нею та ТОВ «Екомаркет Плюс», недійсним та стягнути на її користь з відповідача сплачені за договором грошові кошти в розмірі 41 112 грн., що є еквівалентом 3 600 євро, виходячи з офіційного обмінного курсу НБУ станом на 02.09.2009 року 1 ЄВРО = 11,42 гривень. Також позивачка просила стягнути з відповідача судові витрати по справі.
У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав.
Представник відповідача позов не визнав, при цьому пояснив, що законом момент вчинення оспорюваного правочину відповідно до ст. 640 ЦК України пов*язується з державною реєстрацією, тому цей договір є неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав та обов*язків.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 15 лютого 2008 року ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «Екомаркет Плюс» уклали письмову угоду щодо купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с. 90-92), відповідно до якого позивачка сплатила відповідачу грошові кошти в розмірі 26 820 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера серії 01АААГ 297425 від 15.02.2008 року (а.с. 95), що відповідно до п. 7.1 вищезазначеного договору є еквівалентом 3600 євро, виходячи з офіційного обмінного курсу Національного банку України 1 ЄВРО = 7,45 гривень.
Відповідно до п. 1.1. попереднього договору сторони зобов'язуються в майбутньому, в строки, визначені у п.п. 1.2., укласти та належним чином оформити Основний договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах і в порядку, визначеному цим договором.
П. 1.2 попереднього договору визначено строк укладення Основного договору купівлі-продажу нерухомого майна – до 01.09.2009 року.
До попереднього договору між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Екомаркет Плюс» була укладена додаткова угода № 1 про розірвання 06.07.2009 року попереднього договору купівлі-продажу від 15.02.2008 року, та повернення відповідачем грошових коштів позивачу, сплачених ним, у розмірі 39 780,00 грн., що є еквівалентом 3600,00 євро, виходячи з офіційного обмінного курсу Національного банку України на день сплати за попереднім договором. Повернення грошових коштів здійснюється протягом 6 місяців, починаючи з серпня місяця 2009 року, рівними частинами, що складає 6 630,00 грн. щомісяця. Повернення грошових коштів у сумі, зазначеної в п. 2 додаткової угоди, здійснюється не пізніше останнього дня місяця, в якому проводиться виплата (а.с. 93).
Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Екомаркет Плюс» 15.02.2008 року, та додаткова угода № 1 до нього від 06.07.2009 року укладені у письмовій формі, але не підлягали нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до змісту ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов*язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Попередній договір украдається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі.
Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 1 ст. 220 ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Пленум Верховного Суду України в п.п.4,5 постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз*яснив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Ураховуючи, що сторони на порушення вимог ч. 1 ст. 635 ЦК України не дотримали нотаріальної форми посвідчення договору, встановлений ст. 657 ЦК України для основного договору, суд вважає, що на підставі ч. 2 ст. 215 ЦК України правочин, укладений сторонами 15 лютого 2008 року, є нікчемним.
Відповідно до ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред*явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Таким чином, у суду є підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 26 820 грн., сплачених нею при укладенні попереднього договору.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов*язанні зі сплатою ним при пред*явленні позову, пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 268 грн. 20 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 215, 216, 220, 635, 657 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Екомаркет Плюс" про визнання правочину недійсним частково задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Екомаркет Плюс" на користь ОСОБА_1 26 820 (двадцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень.
Відмовити ОСОБА_1 в позові про визнання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: дому, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 15 лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Екомаркет Плюс" та ОСОБА_1, недійсним.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Екомаркет Плюс" на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 268 грн. 20 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: Крот С.І.