№  2 – а  – 3835/10  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  15 грудня 2010 року суддя Роменського міськрайонного суду  Сумської області В.О. Шульга розглянувши у  порядку скороченого провадження в залі суду в м. Ромни адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Роменському районі Сумської області про нарахування  допомоги  “Дітям війни”, -  

  В С Т А Н О В И В :  

      ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Роменському районі  Сумської обл.,  надалі УПФУ,  і просить: визнати  протиправною бездіяльність УПФУ щодо ненарахування   їй підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком  та зобов'язати УПФУ здійснити їй перерахунок пенсії, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати  за період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року   по день прийняття судового рішення.    

    Ухвалою судді Роменського міськрайонного суду  у даній справі,  позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснити нарахування і виплату доплати до пенсії як дитині війни за період   09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22  травня 2008 року   по 10 травня     2010 року залишено без розгляду, в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду. В іншій частині позовних вимог - по справі провадження відкрито.  

    Справа розглядається  в порядку   скороченого провадження - у відсутності  осіб, які беруть участь у справі, на підставі повідомлених позивачем і відповідачем обставин і наявних  у справі доказів.  

  ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і є пенсіонером  довічно, а відповідно на неї поширюється дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі положення ст. 6 цього Закону, а тому вона має право на отримання підвищеної, як дитині війни, пенсії. Вказані обставини підтверджені паспортом, посвідченням і не заперечені відповідачем.  

    ОСОБА_1  в  2010 році нараховувалося і виплачувалась підвищення до пенсії  в розмірі 10 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по 49,8 грн. щомісячно.  Дані обставини  не заперечені відповідачем і підтверджені довідкою УПФ.  

    Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.            

    Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

    Відповідно п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  змінено і викладено в новій редакції.  

      Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

    Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, УПФУ повинно було нараховувати та сплачувати позивачу в 2010 році доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,  нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

    Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

    Отже,  після прийняття 22 травня 2008 року рішення  Конституційним Судом України,  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” діє в редакції, яка передбачає нарахування та виплату соціальної гарантії для пенсіонерів у виді підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

    Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

    Згідно ч.ч. 3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

    Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

    Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” покладено на УПФУ за місцем проживання позивача.  

    Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.  

    За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

    Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання підвищення  пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

    Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  

    Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не надано суду доказів, щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку, щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  

    На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.  64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни”,  ст.ст. 10, 11, 12, 71, 158 - 163, 167,1832, 186 КАС України, -  

  ПОСТАНОВИВ:  

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Роменському районі  Сумської області про нарахування допомоги “Дітям війни” задоволити.  

    Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Роменському районі Сумської області.  

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Роменському районі Сумської області  нарахувати передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” щомісячне підвищення до пенсії ОСОБА_1 з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - 30 % мінімальної пенсії за віком з 11 травня 2010 року по 15 грудня 2010 року з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.  

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом  десяти  днів  з  моменту отримання  копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.  

      Суддя...                   підпис.  

  Копія вірна:  

  Суддя Роменського міськрайонного суду                                                                            

Сумської області                                                                                                         В.О. Шульга