Копія                                                                                    Справа № 2-914/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі

 головуючого судді - Тустановського О.М.

при секретарі - Друца А.В.

розглянувши попередньо у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Вознесенський міжрайагропостач" Вознесенського району Миколаївської області до ОСОБА_1та ОСОБА_2про визнання правочину недійсним, та визнання недійсними первинних документів, суд

ВСТАНОВИВ

19.04.2007 року ВАТ „Вознесенський міжрайагропостач" Вознесенського району звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про визнання недійсними правочинів. В позовній заяві позивач посилається на те, що з 07.11.2006 року по 13.11.2006 року проводилася виїзна перевірка ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» Вознесенською ОДНІ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2006 року. До перевірки були надані договір купівлі-продажу комбайна Дон-1500, № 12 від 08.06.2005 року, укладений між ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» та ОСОБА_1., накладна № 287 від 08.06.2005 року., приймально-здавальний акт від 08.06.2005 року., корінець до прибуткового касового ордеру без номеру від 08.06.2005 року на суму 20000,00 грн. За результати перевірки їх товариству були донараховані податкове зобов»язання та штрафні санкції. Донарахування виконані на підставі недійсних документів. Порушення, вказані в податкових повідомленнях-рішеннях, стосуються операції з реалізації комбайну ДОН-1500 на суму 20000,00 грн. фізичній особі ОСОБА_1.

Але ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» не продавало комбайн ДОН-1500 у червні 2005 року, договір купівлі-продажу з ОСОБА_1. не укладався. Станом на 01.09.2004 року у їх товаристві обліковувалися всього два комбайни Дон-1500. 14 вересня 2004 року вищевказані два комбайни були продані та передані по накладній № 235 від 14.09.2004 року ОСОБА_2. Таким чином, товариство не оспорює право власності на вказані комбайни, а оспорює договір купівлі-продажу № 12 від 08.06.2005 року, укладений від імені товариства неповноважною особою., оскільки ними комбайн фізичній особі ОСОБА_1. не продавався, бо не були на час укладення договору його власником.

У судовому засіданні при попередньому розгляді справи представник    ВАТ    „Вознесенський    міжрайагропостач"    Вознесенського

2

району позовні вимоги підтримав повністю, просив визнати недійсним договір № 12 від 08.06.2005 року купівлі-продажу комбайну Дон-1500, який укладений між ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» та ОСОБА_1., а також визнати недійсними первинні документи від 08.06.2005 року.

ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на попередній розгляд справи не з»явилися, але в письмових заявах, які надали суду, просять справу розглянути без їх участі, з позовними вимогами ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» повністю згодні.

Заслухав сторони, дослідив матеріали справи, суд вважає, що позов ВАТ „Вознесенський міжрайагропостач" про визнання договору купівлі-продажу Дон-1500 , укладений між ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» та ОСОБА_1., недійсним, підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо одна із сторін правочину або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин визнається судом недійсним.

Із матеріалів справи вбачається(л.а.47). що начебто між ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» та ОСОБА_1. 08 червня 2005 року укладено договір про купівлю-продаж комбайну Дон-1500, заводський номер НОМЕР_1.

Матеріалами цивільної справи підтверджено, що ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» не продавало комбайн Дон-1500 у червні 2005 року і договір купівлі-продажу комбайну з ОСОБА_1. не укладався.

Відповідно з довідкою товариства № 8 від 18.01.2007 року (а.с.45) на балансі ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» станом на 01.09.2004 року рахувалися два комбайни ДОН-1500, які були реалізовані фізичній особі ОСОБА_2. згідно накладної № 235 від 14.09.2004 року. В зв»язку з продажем вказані комбайни були зняті з бухгалтерського обліку позивача 01.10.2004 року, що підтверджується довідкою ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» №9 від 18.01.2007 року(а.с.46). та з обліку в Вознесенській інспекції Держтехнагляду в 2004 році, що підтверджується довідкою начальника ІДТН по Вознесенському району від 08.11.2006 року(а.с.44). Також згідно довідки начальника ІДТН комбайни мали наступні технічні характеристики: комбайн Дон-1500, 1991 року випуску, заводський номер НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2; комбайн Дон-1500. 1991 року випуску, заводський НОМЕР_1, державний номер 19-36 НИ. Предметом вказаного договору є купівля-продаж комбайну Дон-1500, заводський №НОМЕР_1. Якщо порівняти з довідкою начальника ІДТН, то це один із комбайнів, проданих товариством ОСОБА_2.

Згідно ст..334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено

3

договором або законом. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. ОСОБА_2. були передані накладні та технічні паспорти на комбайни. ОСОБА_2. як власник комбайнів, набув права власності на майно, і володіє, користується, розпоряджається цим майном за своїм розсудом.

Відповідно до ст..658 ЦК України право продажу товару належить власнику товару. Як вбачається із матеріалів справи, ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» в червні 2005 року не був власником комбайнів.

Із письмових пояснень ОСОБА_2., наданих суду, вбачається, що він придбав комбайни Дон-1500 в кількості 2-х штук у позивача у вересні 2004 року та набув права власності на комбайни. У 2005 році до нього звернувся ОСОБА_1. з проханням продати один комбайн Дон-1500, на що він погодився. Вони уклали усну угоду про купівлю-продаж комбайну Дон-1500, заводський №НОМЕР_1, за якою передав ОСОБА_1. вищевказаний комбайн та технічну документацію на нього, а ОСОБА_1. прийняв його.

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що позивач не продавав ОСОБА_1. комбайн, оскільки на час купівлі-продажу не був його власником.

Ст..203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Як судом встановлено, сторони в момент вчинення правочину недодержали вимоги закону, що є підставою для визнання правочину недійсним.

Встановлено, що договір купівлі-продажу №12 від 08.06.2005 року підписаний особою, яка не уповноважена на укладання цієї угоди. Згідно статуту ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач»(а.с.7-22) від імені товариства укладає угоди голова правління. Відповідно до наказу №1-к від 04.01.2005 року головою правління призначений ОСОБА_3. Як видно із оспорюваного договору, то він не підписував його. Отже, правові наслідки, обумовлені в договорі, не настали. Товариство фактично ОСОБА_1. комбайн не передавали, тому що не володів ним.

Крім того, із акта перевірки від 16.11.2006 року, здійсненої Вознесенською ОДПІ у Миколаївської області(а.с.26-38), вбачається, що первинні документи при укладенні зазначеної угоди підписані не уповноваженими особами та оформлені неналежним чином. Так, в ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені обов»язкові реквізити первинних документів, серед яких: назва документу; дата та місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правил юність її оформлення; особистий підпис або інші данні, які дозволять ідентифікувати особу, яка приймала участь в здійсненні господарської операції. Так. По накладній № 287 від 08.06.2005 року не можна визначити - ідентифікувати особу, яка приймала участь в здійсненні господарської операції, тобто накладна оформлена неналежним чином. В п.3.3 Положення про ведення касових операцій у національній

4

валюті в Україні вказано, що про приймання готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства, квитанція за підписами головного бухгалтера або працівника. Який на це уповноважений керівником. Але на квитанції - корінцю прибуткового ордеру без номеру від 08.06.2005 року немає ні підпису головного бухгалтера товариства., ні касира. На час укладання угоди як витікає із матеріалів справи, в червні головним бухгалтером товариства була ОСОБА_4. Також в касовій книзі оприбуткування 20000,00 грн. 08.06.2005 року не значиться.

Таким чином, на підставі викладеного, згідно 203, 215, 216. 234, 334, 658 ЦК України, керуючись ст.ст. 11-14, 130, 174, 213-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» задовольнити.

Визнати договір №12 від 08 червня 2005 року купівлі-продажу комбайну Дон-1500, заводський номер НОМЕР_1, укладений між ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач» Вознесенського району Миколаївської області та ОСОБА_1, недійсним.

Визнати недійсними первинні документи: накладну № 287 від 08 червня 2005 року., приймально-здавальний акт від 08 червня 2005 року., корінець до прибуткового касового ордеру без номеру від 08 червня 2005 року на суму 20000,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду в строки, передбачені ст..294 ЦПК України.