копія

Справа № 2-43/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 травня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївсь­кої області у складі: головуючої - судді Лузан Л.В.,

при секретарі - Сиве-рин Л.А.,

 з участю представника позивачки - ОСОБА_1.,

 представника відповідача - адвоката ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення моральної (немайнової) шкоди, -

встановив:

10.10.2006 року позивачка ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4. про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3 200,72 грн. та моральної (немайнової) шкоди у сумі 9 000 грн., за­вданої злочином.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що постановою Вознесен-ського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.09.2005 року кри­мінальна справа за звинуваченням ОСОБА_4. у вчиненні злочину, пе­редбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за спричинення їй легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я, була закрита з під­став, відповідно до ст. 48 КК України та ст. 7 КПК України, що не позбав­ляє відповідача обов'язку відшкодувати завдану шкоду.

Посилаючись на те, що через злочинні дії відповідача вона зазнала ма­теріальної шкоди, яка полягала у придбанні лікарських засобів та оплаті медичних послуг, моральної (немайнової) шкоди у вигляді фізичного болю, страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, просила позов задовольнити.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник позивачки в судовому засіданні теж просив позовні ви­моги ОСОБА_3. задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4. та його представник в судовому засіданні вважали, що позовні вимоги ОСОБА_3. задоволенню не підлягають з тих підстав, що вина ОСОБА_4у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_3. не встановлена як при розгляді кримінальної справи, так і при розгляді даної цивільної справи, тому, відсутні будь - які підстави для стяг­нення з нього матеріальної шкоди, та, відповідно, моральної (немайнової) шкоди. Крім того, вважають, що сплив загальний строк позовної давності для звернення ОСОБА_3. з даним позовом до суду.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, заслухавши свідків, до показань яких суд відноситься критично, у зв'язку з їх суперечливістю, що було встановлено при дослідженні матеріалів кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_4., суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправо­мірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам

2

фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є про­типравне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди.

Так, в судовому засіданні встановлено, що постановою Вознесенсько-

го міськрайонного суду Миколаївської області від 06.09.2005 року прова­

дження по кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_4. у вчиненні

злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, було закрито на підставі

ст. 48 КК України, що не спростовує вини відповідача у спричиненні шкоди

позивачці, оскільки, за своєю сутністю, дана обставина звільнення від

кримінальної      відповідальності                       відноситься                   до      обставин

нереабілітуючого характеру, про що було відомо відповідачу та вищевказана постанова останнім не була оскаржена.

Виходячи з положень ст.ст. 3,4 ЦПК України, ст.ст. 28, 49, 50 КПК України та постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року за № 4 (з послідуючими змінами та доповненнями) "Про судову прак­тику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", особа, яка завдала матеріальну та моральну шкоду не звільняється від обов'язку, щодо їх відшкодування у випадку закриття справи з підстав, передбачених ст. ст. 7, 7-1 КПК України. Тому, позивачка ОСОБА_3., як постраждала сторона, має право на пред'явлення позову про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди в порядку цивільного судочинства.

Тому, твердження відповідача ОСОБА_4. щодо пропуску ОСОБА_3. строку позовної давності для пред'явлення даного позову не мо­же бути прийняте судом до уваги.

Як вбачається з акту судово - медичного освідування від 18.02.2003 року (розпочато 22.01.2003 року) ОСОБА_3. були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді кровопідтьоків, забитої рани, постравматичного ме-нінго - гіпертензійно - лікворного кризу на фоні післятравматичної енце-фалопатії, закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, за­биття нижньої щелепи, забиття передньої черевної стінки, травматичного периодонтиту зубів зліва. Зазначенні ушкодження, відповідно до акту судо­во - медичної експертизи, що знаходиться в матеріалах кримінальної спра­ви № 1-316/05, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які по­тягли короткочасний розлад здоров'я. У зв'язку з даними ушкодженнями ОСОБА_3. перебувала в період з 23.01.2003 року по 14.02.2003 року на стаціонарному лікуванні, з 20.02.2003 року по 05.03.2003 року - на амбула­торному лікуванні, що підтверджується епікризом з історії хвороби та огля­нутою в судовому засіданні медичною карткою позивачки, та їй було при­значено відповідне лікування.

Отже, з відповідача ОСОБА_4. на користь позивачки ОСОБА_3. підлягає стягненню матеріальна шкода, яку остання зазнала через не­обхідність придбання ліків, на загальну суму 820,72 грн. (відповідність придбаних медичних препаратів призначенням лікарів встановлена матері­алами кримінальної справи), згідно накладної від 24.01.2003 року на суму 186,20 грн., накладної від 06.02.2003 року на суму 173,65 грн., накладної від 06.02.2003 року на суму 146,10 грн., накладної від 11.02.2003 року на суму 83,37 грн., накладної від 20.02.2003 року на суму 231,40 грн.

3

Також відшкодуванню підлягають витрати, понесені позивачкою за оплату діагностичного обстеження головного мозку за направленням лікаря у сумі 150 грн., відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 12.08.2003 року, та медичних послуг за лікування 2,3 верхніх зубів злі­ва, травматичний периодонтит яких підтверджується медичними докумен­тами, на суму 910 грн., з яких: 130 грн. - вартість лікування зазначених зу­бів, відповідно до гарантійного талону від 08.10.2005 року, 660 грн. - вар­тість їх протезування (відповідно до стоматологічної картки ОСОБА_3. не рекомендовано було протезування зубів протягом двох років), 70 грн., 50 грн. - затрати на їх лікування, відповідно до розрахункового рахунку від 26.09.2006 року. Вартість протезування інших чотирьох зубів не підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4., оскільки, як вбачається з показань свідка ОСОБА_5. - лікаря - стоматолога, їх протезування разом з тра­вмованими зубами було доцільним для відновлення косметичного ряду зу­бів позивачки.

Відповідно до вимог ч.1ст. 1167 ЦК України, підлягає відшкодуванню моральна (немайнова) шкода, завдана позивачці неправомірними діями від­повідача, яка полягає у заподіянні позивачці фізичного болю та душевних страждань, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, необхідності докладати до­даткові зусилля для захисту свого права, як потерпілої від злочину.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, відповідно до по­ложень Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (не-майнової шкоди)», суд приймає до уваги характер та обсяг страждань, що зазнала позивачка, обставини, за яких були заподіяні тілесні ушкодження, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, ступінь їх доведеності останньою в судовому засіданні та, виходячи із засад розумності, виваже­ності та справедливості, враховує матеріальний стан відповідача, який є ін­валідом III групи, не працює. Отже, з ОСОБА_4. підлягає стягненню моральна (немайнова) шкода у сумі 1000 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_4. піддягає стя­гненню судовий збір на користь держави у сумі 51 грн. та на користь пози­вачки ОСОБА_3. - в повернення судові витрати в сумі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 10,11,60, 88, 212, 213, 214,215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги РАОСОБА_3задово­льнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4на користь ОСОБА_3 в порядку відшкодування матеріальної шкоди 1 880 гривень 72 копійки, моральної (немайнової) шкоди - 1 000 гривень, та, в повернення понесених судових витрат, ЗО гривень, а всього 2 910 (дві тисячі дев'ятсот десять) гривень 72 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4держмито у сумі 51 (п'ятдесят одна) гривна на користь держави (місцевий бюджет м.Вознесенська Банк одержувач: банк УДК в Миколаївській області, код

4

банку:    23406957,    МФО:    826013,    код    платежу:    22090100,        р/р 31415537700007).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської об­ласті через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскар­ження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.