Справа № 2-758/10

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 28 грудня 2010 року  Васильківський районний суд Дніпропетровської області

в складі: судді – Ушакової Н.Є.

при секретарі – Слинько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2    

„Про стягнення грошових коштів у сумі 80 443, 22 грн.” ,  

     В С Т А Н О В И В:

 11 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем перебувала у   шлюбі з 10.09.1977 року.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20.10.2008 року шлюб між ними розірвано.  

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.02.2010 року за нею визнано право власності на ? частину будинку №АДРЕСА_1.

 У липні 2008 року їй стало відомо про рахунки відповідача в банківських установах.

Із заявою про розкриття банківської інформації вона звернулася до суду.  

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 29.09.2010 року Дніпропетровське ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов’язано надати їй банківську інформацію відносно рахунків відповідача у вказаному банку.  

Вважає банківський вклад  об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Просила суд стягнути з відповідача на її користь  ? частину вкладу - 80 443, 22 грн.

У судовому засіданні позивачка  підтримала позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, та пояснив, що 22.12.2003 року на рахунок № 34.8850 внесено кошти в сумі 4000 грн.  

Крім того, працюючи на ЗАТ «Васильківський комбікормовий завод» він одержав акції  на суму 74 096 грн., з яких 70 000 грн. він вніс на рахунок № 34.3650 23.02.2004 року.

02.06.2004 року з рахунку № 34.3650 він зняв кошти в сумі 34 710 грн., які витратив на придбання будинку за адресою вул.. Східна, 34, сел.. Васильківка. Крім цього з даного рахунку ним були зняті кошти в сумі 37 000 грн., які він перевів на рахунок № 34.8850.  

Таким чином, на рахунку № 34.8850 разом з відсотками утворилася сума – 41 982 грн.

24.01.2005 року кошти в розмірі 41 982 грн. ним було знято з рахунку, які він в подальшому зберігав вдома.  

26.01.2006 року на рахунок № 34.8850 ним було внесено кошти в сумі 40 000 грн., які він раніше зберігав вдома.  

За період з 17.12.2004 року по 20.12.2005 року на рахунок № 26002601230100 ним було зроблено внесок в розмірі 23 822, 35 грн., які частково були витрачені на ремонт будинку, а частково на власні потреби повсякденного життя.  

29.08.2006 року він зняв з рахунку № 2635534997 кошти в сумі 40 351 грн., з яких 25 000 грн. позичив ОСОБА_4, а 15 000 грн. зберігав вдома.  

07.12.2007 року він позичив у ОСОБА_5  кошти в сумі 45 000 грн., за які придбав квартиру для сина.  

06.02.2008 року ОСОБА_4 повернув йому борг в розмірі 25 000 грн. і цього ж дня ним на рахунок № 26304304477 було внесено кошти в розмірі 43 000 грн. 06.08.2008 року з вказаного рахунку ним було знято 45 392 грн., з яких 43 000 грн. було внесено на рахунок № 262011404465, а решту коштів він зберігав вдома.  

15.08.2008 року з рахунку № 262011404465 ним було знято кошти в розмірі 43 000 грн., які він повернув ОСОБА_5

Допитана в якості спеціаліста- начальник Васильківського відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_6, пояснила суду, що  на час відкриття банківської  інформації  на рахунках відповідача  залишок – 0 грн.,крім банківського рахунку на який перераховується пенсія відповідача.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.  

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.  

Сторони перебували в шлюбі,  зареєстрованому 10.09.1977 року Васильківським районним відділом РАГСу Дніпропетровської області, який рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20.10.2008 року розірвано (а.с.6-8).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.02.2010 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності на ? частину будинку, який розташований по АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 29.09.2010 року зобов»язано Дніпропетровське ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надати ОСОБА_1 про відкриті рахунки на ім»я ОСОБА_2, в якому розмірі були зроблені внески на рахунок та рух коштів по них за період з 01.01.2000 року по 25.09.2009 року (а.с.12-13).

Згідно виписок по рахунках, наданих позивачу Дніпропетровським ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - залишок на банківських рахунках відповідача дорівнює – 0 грн (а.с.15-26).

Сторонами не заперечувалось, що за час шлюбу,  21.12.2007 року була придбана квартира розташована по  АДРЕСА_2. Квартира придбана за 88 515 грн  (а.с.38).

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області  від 07 жовтня 2009 року за позивачкою ОСОБА_1. визнано  право власності на ? частину вищевказаної квартири(а.с.9)

Сторонами також не заперечувалось, що 02.06.2004 року,за період шлюбу , вони придбали  житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1. Вартість будинку  24 518 грн (а.с.39).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.02.2010 року за позивачкою ОСОБА_1  визнано право власності на ? частину будинку, який розташований по АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

 Крім того, позивачка не заперечувала, що за час шлюбу, кошти з банківських рахунків витрачались сторонами на ремонт будинку та квартири, придбання майна,одягу,продуктів харчування  (а.с.34-36).

 Відповідно до частини першої статті 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Відповідно до частини другої статті 23 КпШС, при здійсненні одним з подружжя угод з управління й розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого; отже, діє презумпція згоди другого з подружжя.

Відповідно до частини другої статті 22 КпШС, подружжя користується рівними правами на майно й у тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. До поважних причин, за яких один з подружжя може не мати самостійного заробітку, судова практика відносить його хворобу, навчання, службу в армії тощо.  

До категорії спільного з дружиною майна при його поділі відноситиметься майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, тобто майно, нажите обома з подружжя під час шлюбу  (кошти,  цінні папери тощо).  

Вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім’я з подружжя вони внесені, відповідно до ст. 61 СК є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.  

Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу.

При поділі враховується те майно подружжя, яке було в наявності на момент поділу або, за певних умов, на момент припинення шлюбних відносин.  

Відповідно до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Згідно зі ст. ст. 58, 60 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.    

Співставляючи  зазначені фактичні обставини справи та досліджені у відповідності до ст. 224 ЦПК України фактичні докази,     суд, приходить до висновку про недоведеність даних позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення у повному обсязі.  

Суд вважає доведеним, що кошти банківських рахунків відповідача були витрачені на потреби сім’ї під час проживання у шлюбі, а саме купівлю житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 - 24 518 грн, купівлю квартири розташованої по  АДРЕСА_2- 88 515 грн  ., а також на ремонт споруд,та інші  потреби сторін та їх дітей.

Судовими рішеннями за позивачкою ОСОБА_1  визнано право власності на ? частину будинку та квартири.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат,  суд виходить з того, що в порядку ст.88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки в позові відмовлено у повному обсязі.

 На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 10, 11,58, 60, 209, 212-215,224  ЦПК України, суд  -

  В И Р І Ш И В:  

      Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у сумі 80 443, 22 грн.

      Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

      Повний текст рішення виготовлено 30.12.2010 року.

   Суддя: