Справа №2а- 295/2010

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20 грудня 2010 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ушакової Н.Є., при секретарі - Слинько А.С.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області  

«Про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області щодо перерахунку щомісячної пенcії по інвалідності (основної та додаткової) незаконною та зобов»язання зробити перерахунок та виплату пенсії»,-

 ВСТАНОВИВ:

 15.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, просив суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області у відмові перерахунку пенсії неправомірними за період з 25.10.2010 року.    

У судовому засіданні позивач пояснив, що він є інвалідом III групи, учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але 22 травня 2008 року Конституційний Суд України визнав ці зміни неконституційними. 25 жовтня 2010 року  він  звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У відповіді на заяву Управління пенсійного фонду України у Васильківському районі послалися на постанову Кабінету Міністрів України, якою передбачається розрахунок пенсії виходячи із суми 19.91 грн., з чим він не згоден.

Представник відповідача, за дорученням, Мальована Н.С. позов не визнала, виклавши свої заперечення письмово та зазначила, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області як інвалід 3 групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує пенсію по інвалідності, обчислену у розмірі відшкодування фактичних збитків, заподіяних здоров»ю, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні, тому у задоволенні його позовних вимог має бути відмовлено.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач дійсно є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 3 групи  (а.с.5-7).

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 4 статті 54 цього Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

           Згідно зі статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам III групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України). Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановою Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Суд не може взяти до уваги посилання відповідача на ч.5 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону. Відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Крім того, не можуть бути прийняті судом посилання державного органу на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому суд вважає протиправною відмову відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом за період  з 25 жовтня 2010 року по 20 грудня 2010 року.

Відповідно до ч.1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлених цим кодексом або іншими законами.

 Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.    

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, суд не може прийняти рішення щодо захисту прав і інтересів особи на майбутнє.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. З, ч. 2 ст. 19, ч. З ст. 46, ч. З ст. 51 Конституції України, ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69. 94,99,100, 104,  159, 160, 163 КАС України, суд –

  ПОСТАНОВИВ:  

 1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області щодо перерахунку щомісячної пенсії по інвалідності (основної та додаткової) незаконними, зобов’язання зробити перерахунок та виплату пенсії– задовольнити повністю.

     2. Визнати протиправними дії  управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області за період з 25 жовтня 2010 року по 20 грудня 2010 року з відмови перерахувати ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

     4. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 25 жовтня 2010 року по 20 грудня 2010 року основну та додаткову пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного для відповідної категорії населення в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.  

 Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.      

Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2010  року.

    Суддя

Н.Є. Ушакова