Справа  № 2-6633/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 29 грудня 2010 року  Димитровський міський суд Донецькой області у складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.,

при секретарі Тіссен О.В.,

за участю представника позивача Григор’євої О.В.,

розглянувши в заочному судовому засіданні  в залі суду в м. Димитров справу за позовом Комунального підприємства “Служба єдиного замовника” м. Димитрова до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:  

      Позивач Комунальне Підприємство “Служба єдиного замовника” м.Димитрова звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визнання її втратившою право користування житловим приміщенням.

В обгрунтування вимог вказав, що відповідачка значиться зареєстрованою в квартирі АДРЕСА_1, в якій не проживає з 2006 року, місце її знаходження невідомо. Посилаючись на те, що відповідачка в квартирі не проживає без поважної причини, зазначена квартира тривалий час пустує, в належному стані  ніким не підтримується, комунальні послуги за неї не сплачуються, позивач просить суд визнати відповідачку втратившою право користування  жилим приміщенням.

 В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, обгрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Представник третьої особи - Димитровської міської Ради до судового засідання не з’явився, надіславши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи у його  відсутність.  

Відповідачка до судового засідання також не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відповідно до вимог ст.76 ЦПК України.

Зі згоди позивача  суд  розглядає справу в заочному судовому засіданні на підставі наявних  в ній даних.

 Вислухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

 Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 значиться зареєстрованою в квартирі АДРЕСА_1 з 2001 року (арк.спр.9). Згідно довідки позивача, наймачем зазначеної квартири був її чоловік ОСОБА_4, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі як член його сім’ї. Інші особи на даній жилплощі не зареєстровані.

Вказана квартира знаходиться на балансі Комунального підприємства «Служба єдиного замовника», яке згідно п. 2.1 статуту, зареєстрованого розпорядженням міського голови 08.07.2002 р. та затвердженого рішенням Димитровської міської Ради 22.06.2002р., є юридичною особою з комунальною формою власності і має право розпорядження  належним йому майном (арк.спр. 16-17).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка користувалася квартирою на підставі договору житлового найму, квартира не приватизована і перебуває в комунальній  власності.  

Як випливає з акту, складеного за участю представників КП “Служба єдиного замовника” та жителів будинку, відповідачка не проживає в зазначеній квартирі з 2006 року (арк.спр. 6). Квартплата та комунальні послуги за користування квартирою, згідно довідок відповідних служб,  відповідачкою не сплачуються (арк.спр. 7, 11). З заявами до КП «СЄЗ» про збереження   житлової площі в разі тимчасової відсутності відповідачка не зверталася.

Вказані обставини та факт непроживання відповідачки в квартирі АДРЕСА_1 без поважної на те причини, крім пояснень представника позивача, підтверджений в судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6  

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2. Її квартира розташована в одному під’їзді з квартирою відповідачки. Коли вона переїхала до своєї квартири, відповідачка була у місцях позбавлення волі, через деякий час, зі слів жителів будинку, їй стало відомо, що відповідачка померла, однак стверджувати це вона не може. Чоловік відповідачки помер раніше. Квартира стоїть порожня, двері квартири забиті цвяхами, квартира відключена від центрального опалення та електропостачання, комунальні послуги за квартиру ніхто не сплачує. Відповідачка в квартиру не навідується, місце її знаходження їй невідоме.  

Аналогічні свідчення дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка підтвердила факт непроживання відповідачки в спірній квартирі з 2006 року.

Згідно даних відділу РАЦС та паспортного столу, відомості  про смерть  ОСОБА_2, за перевіряємий  період, починаючи з 2000 року по теперішній час, не зафіксовані.

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. В разі, якщо особа  не проживає в жилому приміщенні більше шести місяців без поважних  на те причин, вона може бути визнана втратившою право користування житлом. Порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,  визначається ст.72 ЖК України.

Встановлені судом факти та надані докази підтверджують факт непроживання відповідачки ОСОБА_2 у спірній квартирі більш ніж шість місяців без поважних причин, а тому у відповідності до ст.71 ЖК України вона може бути визнаною втратившою право користування жилим приміщенням у спірній квартирі. Доказів того, що її непроживання було визвано поважними причинами, судом не встановлено, що є підставою для задоволення вимог позивача та визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням  

 Враховуючи вищенаведене,  керуючись  ст.ст.71, 72 ЖК України,  ст.ст.10, 60, 79, 81, 88, 213, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд –

  В И Р І Ш И В:  

 Позовні вимоги комунального підприємства «Служба єдиного замовника» задовольнити.

 Визнати ОСОБА_2, 1950 року народження, втратившою право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 Донецької області.  

 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Суддя