Справа № 2 о-52
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26 квітня 2010 року смт. Михайлівка
Михайлівський районний суд Запорізької області,
у складі: головуючого судді Мовчана О.Г.
народних засідателів Нікітєнко Д.К.
Литвиненко В.Д.
при секретареві Рикун І.В.
за участю: представника заявника Нестеренко С.В.
зацікавлено особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Михайлівка справу за заявою територіального медичного об’єднання Михайлівського району Запорізької області про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму туберкульозу ОСОБА_3, -
В С Т А Н О В И В :
До Михайлівського районного суду звернулось територіальне медичне об’єднання Михайлівського району Запорізької області про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму туберкульозу ОСОБА_3.
Свої вимоги заявник мотивує тим, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в АДРЕСА_1, не працює, перебуває на обліку в туб кабінеті з грудня 2006 року, як хворий на заразну форму туберкульозу. Згідно з даними амбулаторної картки, хворий ОСОБА_3 вперше захворів на туберкульоз легенів в грудні 2006 року. Зміни у легенях були виявлені при обстеженні після затримання міліцією. Як арештований перебував на лікуванні в Запорізькому обласному протитуберкульозному диспансері з 11 грудня 2006 року по 14 червня 2007 року. Згодом ОСОБА_3 був звільнений із зали суду і до ЗОПТКД для продовження лікування не повернувся. Лікування приймав амбулаторно, епізодично. При черговому обстеженні 27 вересня 2007 року та 19 лютого 2008 року в ЗОПТКД встановлена негативна рентгенологічна динаміка. З 25 лютого 2008 року по 06 червня 2008 року перебував на стаціонарному лікуванні в ЗОПТКД з діагнозом вперше діагностований туберкульоз верхньої долі лівої легені (інфільтративний), фаза засіву з деструкцією, бактеріовиділенням МТБ+, М+, Резист, неефективне лікування. На вимогу хворого був виписаний з диспансеру. Лікування продовжував амбулаторно, нерегулярно.
У листопаді 2008 року у родині народився син. Батька ОСОБА_3, як постійного бактеріовиділювача, примусово госпіталізували до ЗОПТКД, де він перебував на лікуванні з 28 січня 2009 року по 05 березня 2009 року. За порушення лікарняного режиму (пияцтво) був виписаний. Остання госпіталізація хворого в зв’язку з негативною ренгенодинамікою (деструкція збільшилась у розмірах) з 13 листопада 2009 року по 27 листопада 2009 року (14 ліжко-днів). Виписаний за порушення лікарняного режиму без права госпіталізації в ЗОПТКД. З моменту виписки хворий ОСОБА_3 за лікуванням до фтизіатра не звертався. Хворий за заразну форму туберкульозу ОСОБА_3 проживає в одному будинку зі своєю родиною – матір’ю, бабусею та співмешканкою. Співмешканка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 також перебуває на диспансерному обліку в туб кабінеті з грудня 2005 року. Діагноз: „мультирезистентний туберкульоз верхньої долі лівої легені у фазі засіву, з деструкцією без бактеріовиділення, резист”. З 25 листопада 2009 року ОСОБА_4 знаходиться на стаціонарному лікуванні в ЗОПТКД.
ОСОБА_3, який ухиляється від лікування, порушує вимоги ст.13 Закону України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”, в якій зазначено: „особи, хворі на туберкульоз, зобов’язані дотримуватися режиму лікування, виконувати призначення лікаря протитуберкульозного закладу, проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження, дотримуватися вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм у лікувально-профілактичних закладах, на роботі та в побуті, вживати інших заходів для запобігання поширення туберкульозу.
З урахуванням того, що хворий на заразну резистентну форму туберкульозу ОСОБА_3 є небезпечним, як джерело інфекції для сім’ї і суспільства, за висновком лікарської консультативної комісії ТМО Михайлівського району він підлягає обов’язковій госпіталізації строком на 3 місяці в умовах протитуберкульозної лікарні с Веселянка Запорізького району.
В судовому засіданні представник заявника підтримала вимоги у повному обсязі пославшись на доводи викладені у заяві.
На обґрунтування вимог заявником надані суду:
• висновок лікарсько-консультативної комісії на хворого ОСОБА_3;
• світлокопія виписки ЗОПТКД стаціонарного хворого ТБ 09 від 14.06.2007 року;
• світлокопія виписки ЗОПТКД стаціонарного хворого ТБ 09 № 133 від 05.03.2009 року;
• світлокопія виписки ЗОПТКД стаціонарного хворого ТБ 09 № 1460 від 27.11.2009 року;
• світлокопія консультативного висновку спеціаліста від 20.10.2009 року;
• світлокопія консультативного висновку спеціаліста від 13.11.2009 року.
ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що дійсно хворіє на туберкульоз у формі зазначеній медичною установою. Має намір самостійно проводити курс лікування, в наслідок чого заперечує проти вимог заяви.
Заслухавши пояснення представника заявника, ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про потребу задоволення вимог заяви у повному обсязі, виходячи з наступного:
- відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;
- відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;
• відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню;
• в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в АДРЕСА_1, не працює, перебуває на обліку в тубкабінеті з грудня 2006 року, як хворий на заразну форму туберкульозу. Декілька раз перебував на стаціонарному лікуванні в ЗОПТКД, але був виписаний за порушення лікарняного режиму (пияцтво). Остання госпіталізація хворого в зв’язку з негативною ренгенодинамікою (деструкція збільшилась у розмірах) була з 13.11.2009 року по 27.11.2009 року (14 ліжко-днів). ОСОБА_3 був виписаний за порушення лікарняного режиму без права госпіталізації в ЗОПТКД. З моменту останньої виписки хворий ОСОБА_3 за лікуванням до фтизіатра не звертався.
• відповідно до ст.1 Закону України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” щодо визначення термінів: „хворий на заразну форму туберкульозу – хворий на активну форму туберкульозу, у виділеннях якого виявлено мікобактерії туберкульозу і такий хворий є джерелом інфекції для осіб, які з ним контактують.
• відповідно до ст.13 Закону України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз, в якій зазначено: „особи, хворі на туберкульоз, зобов’язані дотримуватися режиму лікування, виконувати призначення лікаря протитуберкульозного закладу, проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження, дотримуватися вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм у лікувально-профілактичних закладах, на роботі та в побуті, вживати інших заходів для запобігання поширення туберкульозу”;
• в судовому засіданні на підставі досліджених матеріалів, пояснень ОСОБА_3 встановлено, що останній свідомо ухиляється від курсу лікування, чим ставить під загрозу себе та людей, що його оточують;
• відповідно до положень ч.2 ст.12 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» хворі на заразні форми туберкульозу, в тому числі соціально дезадаптовані, із супутніми захворюваннями на хронічний алкоголізм, наркоманію чи токсикоманію, підлягають обов'язковій госпіталізації до протитуберкульозних закладів та зобов'язані пройти відповідне лікування. У разі ухилення від обов'язкової госпіталізації зазначені особи з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду підлягають розшуку, приводу та обов'язковій госпіталізації до протитуберкульозних закладів, визначених місцевими органами виконавчої влади;
• відповідно до положень ч.3 ст.12 вище зазначеного Закону України, обов'язкова госпіталізація осіб, щодо яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється на строк до трьох місяців. Продовження лікування цих осіб здійснюється за рішенням суду на визначений ним строк на підставі висновку лікарської комісії протитуберкульозного закладу.
Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.1, 3, 12, 13 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», ст.ст.10, 11, 27, 30, 60, 88, 209, 212, 212-217, 285-286 ЦПК України,
В И Р І ШИ В:
Вимоги заяви територіального медичного об’єднання Михайлівського району Запорізької області про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму туберкульозу ОСОБА_3 - задовольнити.
Госпіталізувати хворого на заразну форму туберкульозу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в АДРЕСА_1 до протитуберкульозної лікарні с. Веселянка Запорізького району строком на три місяці.
Виконання рішення покласти на Михайлівський РВ ГУМВС України в Запорізькій області.
Сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Михайлівського районного суду
Запорізької області О.Г. Мовчан
Народні засідателі