справа № 2а-185/10/0115
Постанова
Іменем України
18 жовтня 2010 року
Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого – судді Забара Г.Я.,
при секретарі Безручко С.І.,
розглянувши в смт. Первомайське
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ УМВС України в Херсонській області та інспектора ДПС ВДАІ м. Херсон Зоріна Миколи Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № 139433 від 13 вересня 2010 року, винесену інспектором ДПС ДАІ м. Херсон управління ДАІ УМВС України в Херсонській області Зоріним М.М., про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на порушення норм чинного законодавства України при її складанні. Свої вимоги мотивує тим, що правопорушення не вчиняв, свідків правопорушення немає, всі обставини справи не з’ясовані.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, місце та час розгляду справи сповіщені належно судовою повісткою з повідомленням, причини неявки суду не повідомили, письмових заперечень на позов та додаткових доказів не надали.
У відповідності до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, і повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачів.
Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. При неподані цих матеріалів суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Вимоги суду про надання конкретних доказів відповідач не виконав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії)/, дій чи бездіяльності.
Матеріали справи свідчать про те, що спір виник між позивачем - фізичною особою та відповідачами, як суб'єктом владних повноважень.
Судом встановлено, що 13 вересня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ м. Херсон Зоріним М.М. відносно ОСОБА_1 винесена постанова серії ВТ № 139433 по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
Згідно даній постанові ОСОБА_1 13.09.2010 року о 18.07 год. на 206 км автодороги Одеса - Мелітополь, керуючи транспортним засобом «DAEWOO», державний реєстраційним номер НОМЕР_1, при виїзді на головну дорогу з другорядної не надав перевагу в русі транспортному засобу «Хюндай», держномер НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, чим порушив п.п. 16.11 ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП.
Позивач вказує, що в момент його руху по дорозі, транспортний засіб, якому він начебто не надав переваги у русі, був від нього на відстані біля 200 метрів, і почав рухатися після того, як його автомобіль проїхав поворот. Транспорт не був зупинений для з’ясування цих обставин, чи дійсно йому завдано перешкоду у русі.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколи про адміністративні правопорушення заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами.
Як видно із оскаржуваної постанови, вона не відповідає вимогам інструкції, не містить чіткого і повного найменування органу (посадової особи), яка дану постанову винесла. Також невідома ні адреса, ні номер засобу зв'язку цієї посадової особи або органу, де вона працює, як, власне, і невідома повна назва цього органу.
В постанові не вказані свідки чи потерпіли від даного правопорушення чи якійсь інші докази, які підтверджують факт правопорушення, враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, заперечує факт порушення ПДРУ.
Таким чином, при винесенні постанови серії ВТ № 139433 від 13 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення було допущено порушення вимог ст. 283 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису або засобів фото-і кінозйомки, відеозапису використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Однак заперечення позивача не прийняті до уваги, не залучені до справи докази, а саме: пояснення потерпілого, свідків.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № 139433 від 13 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить достатніх даних, на підставі яких можна зробити висновок про винність позивача в здійсненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак відповідачем обставини справи не з’ясовувались.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № 139433 від 13 вересня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 251, 283, 288 КУпАП, пунктом 2 частини 1 статті 18, статтями 128, 159, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, Правилами дорожнього руху України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії ВТ № 139433 від 13 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Херсон Зоріним Миколою Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП штрафу 425 грн.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий