Справа № 2-858/10 р.

Рішення  

іменем України  

(заочне)  

          14.12.2010 року                                      Тиврівський районний суд Вінницької області

                 в складі головуючого Ратушняка І. О.,

                               при секретарі Віценко К. А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

  встановив:  

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що  08.09.2007 р. позичив ОСОБА_2   18 500 доларів США, що еквівалентно  147630 грн., відповідно до курсу НБУ станом на 12.11.2010 р.,  які ОСОБА_2    зобов’язувався повернути 01.05.2010 р.  

До даного часу кошти не повернуто.

Просить стягнути з  ОСОБА_2  на його користь борг з врахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 174352, 86 грн. та 4428, 90 грн. відсотків за договором позики і судові витрати.  

В судовому позивач ОСОБА_1 позовні вимоги щодо суми стягнення боргу уточнив,  оскільки в  розрахунках були допущені арифметичні помилки, а тому просить стягнути із   ОСОБА_2  на його користь борг в сумі 147630 грн., відсотки 6661  грн., індекс інфляції  21 406 грн. та судові витрати.

Відповідач   ОСОБА_2  в судове засідання не з’явився, хоч про слухання справи повідомлений своєчасно у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив, заява про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ст.77 ч.2 ЦПК України сторони зобов’язані повідомляти суд  про причини неявки  у судове засідання. У разі  неповідомлення суду  про причини неявки  вважається, що сторони  не з’явились в судове засідання  без поважних причин.

Відповідно до ст.. 224 ЦПК України зі згоди позивача суд ухвалює рішення  при заочному розгляді справи.

Суд, вислухавши представника позивача,  дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до  ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ст.. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не поверну сум позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму  відповідно до ст.. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

В судовому засіданні встановлено, що  відповідно до розписки  08.09.2007 р. ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 18 500 доларів США, що еквівалентно 147630 грн., відповідно до курсу НБУ станом на 12.11.2010 р.,  які ОСОБА_2   зобов’язався повернути 01.05.2009 р.          

Однак до даного часу борг не повернуто. Доказів на спростування цих обставин не надано.

Таким чином, за договором позики від 08.09.2007 р.  за період з 01.05.2009 р. по 31.10.2010 р. ( враховуючи, що індекс інфляції  в травні 2009 р. склав – 100.5%, в червні 2009 р. – 101.1 %, в липні 2009 р. -99.9 %, в серпні 2009 р. -99.8 %, в вересні 2009 р. – 100.8 %, в жовтні 2009 р. - 100.9 %,  в листопаді 2009 р. – 101.1 %, в грудні 2009 р. – 100.9 %, в січні 2010 р. – 101.8 %, в лютому - 101.9%, в березні – 100.9 %, в квітні – 99.7 %, в травні – 99.4 %, в червні 2010 р. – 99.6 %, в липні 2010 р. – 99.8 %, в серпні 101.2%, в вересні 2010 р. -102.9 %, в жовтні 2010 р. – 100.5 %.), стягненню підлягають інфляційні збитки в сумі 21 406 грн. та три відсотки річних за період з 01.05.2009 р. по 31.10.2010 р. в сумі 6661 грн.

Отже, за договором позики  від 08.09.2007 р. стягненню підлягає 175697 грн.  (147630 +6661+ 21406), а всього на суму 175697 грн.  

 Керуючись ст.ст.10, 11, 60,61,  88, 212- 215, 224- 226 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 1046,  ч. 2 ст. 1047 , ч. 1 ст. 1049, 1050  ЦК України, -

  вирішив:  

           Позов задоволити.

        Стягнути із  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі  175 697  грн..  та судові витрати в сумі  1476, 30 грн.  

   Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги, яка подається в десятиденний термін з дня проголошення рішення.    

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача поданою ним протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.    

            Головуючий                                                                  І.О.Ратушняк