Справа № 2-551/2010

  У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

            24 грудня 2010 року                                                                            м. Старий Самбір  

            Старосамбірський  районний суд Львівської області  

у складі: головуючої – судді Ніточко Л.Й.  

при секретарі Борковській Н.М.,  

з участю прокурора Старосамбірського району Дердзяка П.І.,    

представника Старосамбірського центру зайнятості населення Пецковича В.Д.

та відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір цивільну справу за позовом прокурора Старосамбірського району в інтересах держави в особі Старосамбірського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,  

В С Т А Н О В И В:

 Прокурор Старосамбірського району в інтересах держави в особі Старосамбірського районного центру зайнятості 01.11.2010 року звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2  про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 4213 гривень 75 копійок, в якій зазначає, що перевіркою, проведеною прокуратурою Старосамбірського району в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів, встановлено, що ОСОБА_2  23.06.2006  року звернувся із заявою в Старосамбірський районний центр зайнятості про надання статусу безробітного  з виплатою допомоги по безробіттю. В заяві він зазначив, що не є суб’єктом підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. На підставі поданої заяви та поданих документів Старосамбірським районним центром зайнятості наказом від 23.06.2006 року його визнано безробітним та призначено допомогу по безробіттю. Однак встановлено, що відповідач 06.05.2006 – 17.07.2006 року зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою. Отже, ОСОБА_2 при реєстрації в центрі зайнятості та ознайомленні з правами та обов’язками безробітного скрив факт перебування в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю за період з 23.06.2006 року по 17.06.2007 року в сумі 4213 гривень 75 копійок. Від добровільної сплати зазначеної суми відповідач відмовився. Тому просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 в користь Старосамбірського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу з безробіття в сумі 4213 гривень 75 копійок.  

  У судовому засіданні прокурор та представник районного центру зайнятості Пецкович В.Д. позовні вимоги підтримали.  

              Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги  визнав частково, оскільки згідний лише з тим, що незаконно отримав допомогу по безробіттю  за 25 днів, тому повернув центру зайнятості дану суму.  Також суду пояснив, що він не заперечує  той факт, що коли писав заяву про надання йому статусу безробітного, то ще не була проведена державним реєстратором реєстрація припинення підприємницької діяльності, хоча він усі документи подав 15.05.2006 року, тобто ще  до отримання допомоги по безробіттю.  

Вислухавши в судовому засіданні позивача, прокурора та представника  районного центру зайнятості Пецковича В.Д., оглянувши  документи по справі, суд вважає, що провадження по даній цивільній справі слід закрити з наступних мотивів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Згідно заяви (а.с.10) 23.06.2006 року ОСОБА_2 звернувся до Старосамбірського РЦЗ з проханням - до вирішення питання його працевлаштування, надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши, що не зареєстрований як суб’єкт  підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

У відповідності з наказом по Старосамбірському РЦЗ та персональною карткою (а.с.11,12) ОСОБА_2 23.06.2006 року був наданий статус безробітного та згідно довідки (а.с.5) з 23.06. 2006 по 17.06.2007 року виплачено допомогу по безробіттю у сумі 4213 гривень 75 копійок.  

Проте  ОСОБА_2,  який у відповідності з довідкою  з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7) 06.05.2006 року за номером 24090170004000884 зареєстрований як фізична особа-підприємець, приховав ці відомості від центру зайнятості, що призвело до безпідставної виплати йому спірної суми.  

З акту № 141 від 16.08.2010 року відомо, що було проведено розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону україни " Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" , яким встановлено, що відповідно до п.п. "б" п.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено належність ОСОБА_2 до категорії зайнятого населення в період перебування на обліку в Старосамбірському РЦЗ, як безробітного, а саме з 23.06.2006 року по 17.06.2007 року, що є порушенням чинного законодавства.

Відповідачу  був направлений лист-претензія  за  вих. № 1411/09 від  17.08.2010 р. про вирішення питання повернення коштів, отриманих незаконним шляхом, як допомогу по безробіттю  (а.с.4) , але він кошти в добровільному порядку не відшкодував.  

       Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.  

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв"язку з здійсненням суб"єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Пунктом п.5 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень  у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

             Відповідно до ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення»  для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і    перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та  соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з Державного центру   зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної  Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

У статті 19 цього Закону визначено обов'язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.  

       За ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі  внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їх забезпечення та надання соціальних послуг.

 Предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди, завданої незаконним отриманням допомоги по безробіттю. Тобто в цих правовідносинах Старосамбірський центр зайнятості здійснює владні управлінські функції на основі наведеного законодавства у сфері державної політики зайнятості населення, а тому спір між сторонами є публічно-правовим і вимоги позивача на підставі п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.  

Згідно із п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

 На підставі викладеного та,  керуючись  п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд

                       УХВАЛИВ:  

                Провадження у справі за позовом  Прокурора Старосамбірського району в інтересах держави в особі Старосамбірського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю закрити.  

Роз'яснити позивачу його право на  звернення до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

                Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п"яти днів з дня  її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.  

Суддя                                       - підпис –

З оригіналом згідно:

Суддя                                                                                                                       Л.Й. Ніточко