Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

                    Справа  № 2-1716/10  

    28.12.2010 року       м.  Виноградів.  

  Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:  

    головуючого – судді Надопта А.А.,  

    при секретарі – Казимірська Н.В.,  

розглянувши у  судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок,  

          В С Т А Н О В И В :  

Позивач ОСОБА_1 заклав позов до відповідачки ОСОБА_2про визнання права власності на житловий будинок.  

Вимоги позову мотивовано тим,  що 12 травня 2010 року, позивач домовився з відповідачкою ОСОБА_2 про покупку у неї Ѕ частини житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1, Виноградівського району.  

В цей же день сторони уклали розписку, згідно якої  позивач ОСОБА_1  передав відповідачці ОСОБА_2  кошти в розмірі 35000 грн. за вказаний житловий будинок. Відповідачка погодилась, що Ѕ частини свого житлового будинку переоформить на позивача.  

По сьогоднішній день відповідачка ОСОБА_2 зволікає із оформленням договору купівлі-продажу, мотивуючи тим, що вона зайнята іншими справами.  

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з»явився, однак подав до суду письмову заяву від 24.12.2010 року, про розгляд справи за його відсутності та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.  

Відповідачка ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з»явилася, однак подала до суду письмову заяву від 15.12.2010 року, про розгляд справи за її відсутності та про те, що заявлені до неї позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення.  

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд знаходить позов підлягаючим до задоволення  із-за  таких підстав.  

У відповідності до вимог ст. ст.10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

В судовому засіданні на підставі достовірних доказів встановлено, що 12 травня 2010 року, позивач домовився з відповідачкою ОСОБА_2 про покупку у неї Ѕ частини житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1, Виноградівського району. Дана частина житлового будинок належить відповідачці на праві приватної власності, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом в розмірі ј частини, вказаного будинку від 02.06.2010 року, виданого Виноградівською держнотконторою, за реєстровим №892,  та на підставі Свідоцтва на право власності на житло в розмірі ј частини вказаного будинку від 08.08.1994 року за реєстровим №442.  

В цей же день сторони уклали розписку, згідно якої  позивач ОСОБА_1  передав відповідачці ОСОБА_2  кошти в розмірі 35000 грн. за вказаний житловий будинок. Відповідачка погодилась, що Ѕ частини свого житлового будинку переоформить на позивача.  

По сьогоднішній день відповідачка ОСОБА_2 зволікає із оформленням договору купівлі-продажу, мотивуючи тим, що вона зайнята іншими справами.  

З  сторони позивача умови договору виконано, кошти за житловий будинок відповідачці передано, крім того, згідно до акту прийому-передачі від 12.05.2010 року, відповідачка ОСОБА_2, передала позивачу всі правовстановлюючі документи на свою частину даного будинок, та ключі від нього.  

У відповідності до п.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.  

Згідно до зі ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.  

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України, визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.  

Вивчивши письмові докази по справі та давши їм оцінку в сукупності з іншими доказами по справі, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги  підлягають до задоволення, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач  в своїй  позовній заяві.  

Норми матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин є ЦК України.  

На підставі викладеного, та керуючись  ст.ст. 16, 207, 220, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 30, 60, 61,  214, 215, 218 ЦПК України, суд,-  

          В И Р І Ш И В  :  

    Позов задоволити.  

Визнати угоду, укладену між ОСОБА_1  та  ОСОБА_2, 12 травня 2010 року про покупку від ОСОБА_2  Ѕ (однієї другої) частини житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1, Виноградівського району-дійсною.  

Визнати за  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності  на Ѕ (одну другу) частину житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1, Виноградівського району.  

    На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

    Головуючий:                                                                                          Надопта А.А.